2.10.
Допустимі напруження у
розрахунках зубчастих передач
Допустимі
контактні напруження. При розрахунках активних поверхонь зубців
на контактну втому допустиме контактне напруження визначають за такою формулою
(тут і далі при розрахунках зубчастих передач на міцність уведено деякі
спрощення щодо ГОСТ
[σ]Н
= (σНlim
b ZR·KHL)/SH, (37)
де σНlim b –
границя контактної витривалості поверхонь зубців, що відповідає базі
випробувань NHO; ZR
– коефіцієнт, що враховує шорсткість спряжених поверхонь зубців
(беруть спільним для пари коліс, але для більш грубої поверхні одного з них: ZR = 1 при Ra = 1,..0,63; ZR = 0,95 при Ra = 2,5...1,25 і ZR = 0,9 при RZ = 40...10); KHL– коефіцієнт
довговічності; SH – коефіцієнт запасу (для зубчастих
коліс із однорідною структурою SH = 1,1, а для коліс із поверхневим
зміцненням зубців SH
= 1,2).
Границю контактної витривалості поверхонь зубців σНlim b знаходять залежно
від виду термічної обробки зубців та їхньої твердості за табл. 5, а базу випробувань
NHO – за
формулою (твердість HHB в одиницях Брінелля):
NHO = 30
· HHB2,4. (38)
Коефіцієнт довговічності khl враховує можливості
збільшення допустимих напружень при еквівалентному числі циклів nhe навантаження зубців
за строк служби передачі, меншому від бази випробувань nh0:
. (39)
Еквівалентне число циклів навантаження зубців
за строк служби передачі визначають з урахуванням режиму навантаження зубчастих
коліс (значення кне
див. з табл. ):
NHЕ = КНЕ · N∑,
де
сумарне число циклів навантаження зубців N∑, за строк служби h, год,
передачі при кутовій швидкості ω, рад/с, зубчастого колеса знаходять за
формулою:
N∑, =
1800 · і · ω · h/π, (40)
де і
– число зубчастих коліс, спряжених із даним зубчастим колесом, для якого
визначається N∑.
Існують такі обмеження коефіцієнта
довговічності KHL
а) при
NHO < NHЕ і постійному режимі
навантаження (КНЕ = 1)
рекомендують брати:
,
а для інших типових режимів навантаження (див.
рис. 2.3) беруть KHL =1;
б) при NHO > NHЕ і однорідній структурі
матеріалу зубчастих коліс
KHL ≤2,6 , а для зубців із поверхневим зміцненням KHL ≤1,8.
У розрахунках прямо– і косозубих передач із
твердістю зубців Н > 350 НВ за розрахункове допустиме напруження
[σ]Н беруть менше із двох значень [σ]Н1 та
[σ]Н2 , розрахованих для зубців шестірні та колеса. Для
косозубих передач, якщо твердість зубців хоча б одного колеса Н < 350
НВ, за розрахункове допустиме контактне напруження беруть:
[σ]Н = 0,45 · ([σ]Н1 + [σ]Н2) (41)
із
виконанням умов: [σ]Н ≤1,23 · [σ]Нmin
–для циліндричних зубчастих передач;
[σ]Н ≤1,15 · [σ]Нmin
– для конічних зубчастих передач. Тут [σ]Нmin менше з двох
значень [σ]Н1 і [σ]Н 2,
Підвищення несучої здатності передач із
косими зубцями та значною різницею у твердості зубців шестірні та колеса
(більше значення допустимого контактного напруження [σ]Н)
пов’язане із нахиленим розміщенням контактних ліній на робочих поверхнях
зубців. Ніжки зубців мають меншу стійкість проти викришування, ніж головки, бо
у них несприятливе поєднання напряму ковзання та перекочування поверхонь
зубців. Відповідно ніжка зубця колеса, що працює з головкою зубця шестірні,
починає викришуватись у першу чергу. При цьому через нахил контактної лінії
навантаження (частково або повністю) передається на головку зубця колеса, що
працює із ніжкою зубця шестірні. Послаблена ніжка зубця колеса розвантажується і
її подальше викришування не відбувається. Додаткове навантаження ніжки зубця
шестірні не є небезпечним, оскільки її зубці мають більшу твердість.
Використання косозубої шестірні з високою твердістю зубців дозволяє додатково
підвищити несучу здатність передачі до
Допустиме граничне контактне напруження
[σ]Нmax залежить від виду термічної або хіміко-термічної
обробки зубчастих коліс. Для зубців зубчастих коліс після нормалізації,
поліпшення або об’ємного гартування з низьким відпусканням (в тому числі і
після нагрівання СВЧ) [σ]Нmax = 2,8σт,
де
σт – границя текучості при розтягу. Для зубців після
цементації, а також після контурного гартування при нагріванні СВЧ [σ]Нmax
= 40 · НHRC. Для зубців після азотування:
[σ]Нmax = 3HHV.
Допустимі
напруження на згин. У
розрахунках зубців на втому при згині допустиме напруження визначають окремо
для зубців шестірні [σ]F1 та зубців колеса [σ]F
2 за формулою:
[σ]F = σF lim b · KFC ·
KFL /
SF, (42)
де
σFlim b – границя витривалості зубців при згині, що відповідає
базі випробувань NF0
= 4 • 106 при коефіцієнті асиметрії R = 0; KFC –
коефіцієнт впливу напряму прикладання навантаження на зубці; KFL – коефіцієнт довговічності; SF – коефіцієнт запасу, який беруть: SF =
1,75– при ймовірності неруйнування зубців 0,90; SF = 2,2 – при ймовірності неруйнування більше від 0,99.
Границя витривалості зубців при згині
залежить від виду термічної або хіміко-термічної обробки сталевих зубчастих
коліс.
При однобічному прикладанні до зубців
навантаження (нереверсивні передачі) коефіцієнт KFC = 1, а при
двобічному прикладанні навантаження (реверсивні передачі) коефіцієнт KFC
визначають за формулою:
KFC =1– γFC
· T"1 / Т’1 (43)
де γFC – коефіцієнт, що враховує здатність
матеріалу чинити опір руйнуванню при зміні напряму навантаження (γFC
= 0,35 для зубців після нормалізації або поліпшення; γFC
= 0,25 – для зубців із поверхневим зміцненням; γFC = 0,1 – для зубців
після азотування); Т’1 > T"1 – обертові моменти, що навантажують передачу у
протилежних напрямах.
Коефіцієнт довговічності:
. (44)
Тут mF – показник степеня
кривої втоми, який беруть: mF = 6 для зубчастих коліс із
твердістю поверхні зубців Н ≤
350 НВ та зі шліфованою перехідною поверхнею незалежно від твердості; mF = 9 – для зубчастих коліс із
нешліфованою перехідною поверхнею при твердості зубців Н > 350 НВ; NFE – еквівалентне число циклів
зміни напружень згину за строк служби передачі, яке знаходять із урахуванням
режиму навантаження передачі:
NFE = KFE·
N∑.
Сумарне число циклів навантаження зубців N∑. за строк служби передачі визначають за формулою (40).
Необхідно враховувати такі обмеження
коефіцієнта KFL якщо NF0 < nFE, то беруть KFL = 1; якщо NF0 > nfe і mF = 6,
то KFL ≤
2,08, а якщо mF = 9, то KFL ≤ 1,63.
Граничне допустиме напруження на згин
[σ]F max , що
використовують у розрахунках зубців на міцність при згині максимальним навантаженням,
визначають за формулою:
[σ]F max = σF
lim M /SF. (45)
Тут граничне напруження σFlim M, що не спричинює залишкових деформацій або
крихкої поломки зубців, рекомендують брати таким: σFlim M = 4,87/HHB (МПа) –
для легованих та вуглецевих сталей після нормалізації та поліпшення; σFlim
M = = 6HHB
(МПа) – для легованих та вуглецевих сталей після гартування з нагріванням СВЧ
та твердістю серцевини зубців 200–300 НВ; σFlim M = 2800 МПа – для легованих сталей із вмістом
нікелю більше ніж 1 % після об’ємного, гартування.