СЛОВНИК ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ

з дисципліни

«ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ»

АБІСАЛЬ

Екологічна зона (водне середовище і тваринний світ) розподілу життя на дні Світового океану, що простягається від підніжжя континентального схилу (глибина близько 2500 м) до глибини 6000-7000 м.

АБРАЗІЙНІ БЕРЕГИ

Береги (тераси), утворені в результаті абразійних процесів.

АБРАЗІЯ

Ерозійний процес розмивання берегів морів і водосховищ під впливом хвильових ударів, вивітрювання або господарської діяльності людини. У результаті на берегах, схильних до абразії, утворюються абразійні берега.

АВАРІЙНИЙ ВИКИД

Вимушений викид в довкілля забруднюючих речовин в кількості, яка набагато перевищує ГДВ. Як правило, аварійний викид є наслідком зношеності устаткування підприємств і порушення технологій.

АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА

Виробнича чи транспортна ситуація, не передбачена діючими технологічними регламентами і правилами, що супроводжується істотним збільшенням впливу на навколишнє середовище.

АЕРОБИ

Організми, для життєдіяльності яких потрібен молекулярний кисень.

АКВАКУЛЬТУРА

Система заходів зі штучного розведення в спец, водоймах, басейнах, ставках або морських госп-вах різних господарсько цінних водяних організмів (риб, молюсків, ракоподібних, водоростей) для поповнення їхніх запасів у прир. водоймах, використання в їжу, в техн. і мед. цілях (напр., вирощування мідій та устриць у сіткових сажах, які розміщують в узбережних ділянках морів).

АКВАТОРІЯ

Ділянка водного простору водойми чи моря, що має певні прир., штучні або умовні межі. А. в екології розглядається як об'ємне утворення, що охоплює не лише водну товщу від дна до поверхні, а й атмосферу над нею.

АНАЕРОБИ

Організми, які не потребують молекулярного кисню для свого існування.

АНАЕРОБИ

Організми анаеробні — організми, здатні жити й розвиватися за відсутності вільного кисню (багато видів бактерій, молюски, деякі гриби, водорості, найпростіші та ін.).

АРИДИЗАЦІЯ СУШІ

Складний і різноманітний комплекс процесів зменшення ступеня зволоженості територій і викликаного цим скорочення біологічної продуктивності екосистем.

АРИДНИЙ КЛІМАТ

Сухий клімат областей з недостатнім атмосферним зволоженням і високими температурами повітря, що випробують великі добові коливання. В умовах А.к. переважають ландшафти пустель і напівпустель, широко поширені еолові форми.

АСИМІЛЮЮЧА ЗДАТНІСТЬ ВОДНОГО ОБ'ЄКТА

Здатність водяного об'єкта приймати визначену масу забруднюючих речовин (також визначена кількість тепла) в одиницю часу без порушення норм якості води в контрольному чи пункті пункті водокористування.

АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Вода в крапельнорідкому (дощ, мряка) і твердому (сніг, крупа, град) стані, що випадає з хмар чи осаджується безпосередньо з повітря на поверхню Землі і предметів (роса, мжичка, іній, ожеледь) у результаті конденсації водяної пари.

АЦИДИФІКАЦІЯ (ҐРУНТІВ, ПРИРОДНИХ ВОД)

Збільшення кислотності (зменшення величини водневого показника - рн) природних компонентів (води, ґрунту); відбувається внаслідок застосування фізіологічно кислих мінеральних добрив і випадання кислих опадів.

БАЗИС ЕРОЗІЇ

Горизонтальна поверхня, на рівні якої водотік утрачає свою силу і водна ерозія припиняється. Розрізняють: загальний Б.е. - рівень Світового океану і місцеві Б.е. - рівень води в озері, місці впадання припливів у ріку тощо.

БАЛАНС ВОДНИЙ

Співвідношення за який-небудь проміжок часу (рік, місяць) приходу і витрати води для річкового басейну, озера, планети в цілому чи іншого досліджуваного об'єкта.

БАСЕЙН

Топологічне об'єднання вододілу, двох схилів, тальвегу й ізоморфної їм товщі літосфери.

БАСЕЙН ВОДОЗАБІРНИЙ (ВОДОЗБІР)

Територія, з яким у дану ріку чи озеро стікають поверхневі і підземні води. Б.в. обмежений вододілом.

БАСЕЙНОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ

Регулювання річкового стоку в природних умовах у результаті тимчасової затримки в басейні ріки частини талих снігових і дощових вод.

БАСЕЙНОВИЙ ПІДХІД

Сукупність прийомів до географічних і екологічних дослідженнь, в основу яких покладене представлення про континуальність географічної оболонки, де в якості основного інтегруючого фактора виступає водяний стік.

БЕЗСТІЧНА ОБЛАСТЬ

Область внутріматерикового стоку, позбавлена зв'язку через річкові системи з океаном. Звичайно розташована в аридних зонах, а також на територіях із плоским рельєфом.

БЕНТОС

Організми бентосні — сукупність організмів, які мешкають на дні водойм або в товщі донного ґрунту. Б. складається з автотрофів (водорості, рідше — вищі рослини) та гетеро- трофів (найпростіші, черви, п'явки, молюски, ракоподібні та ін.). Розрізняють фітобентос та зообентос.

БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ

1) Речовини, що утворюються в процесі життєдіяльності й у результаті розкладання решток організмів і становлять осадові породи (напр., крейда, вапняк, сапропель та ін.); 2) Розчинні солі, життєво необхідні для організмів (соліфосфору, азоту, калію, кальцію, сірки, магнію).

БІОФІЛЬТР

Споруда для біол. очищення стічних вод або шкідливих газів (за допомогою організмів-очишувачів).

БІОГАЗ

Газ, що утворюється в результаті анаеробного розпаду орган, решток на дні водойм, у гної, в спец, установках за участі специф. мікроорганізмів. Б. складається з метану, пропану, вуглекислого газу, аміаку та ін. газів і без очищення може використовуватись як паливо. Горючий газ (переважно метан), який утворюється в технологічному процесі бродіння. Найбільш економічно й екологічно ефективне анаеробне бродіння. Біогаз перспективне додаткове енергетичне джерело.

БІОТА

Сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільним ареалом.

БІОХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (БСК)

Показник забруднення води органічними сполуками, обумовлений кількістю кисню, який витратився за встановлений час (звичайно 5 діб - БСК5) в аеробних умовах на окислювання забруднюючих речовин, що містяться в одиниця об'єму води.

БОЛОТО

Надмірно зволожена ділянка земної поверхні, частково або цілком поросла вологолюбною рослинністю, з нерозкладених орган, решток якої утворюється торф. Б. виникає в результаті заростання й заторфовування водойм, перезволоження ґрунту лісів і лісових згарищ, лук тощо. Верхові (оліготрофні) Б. розвиваються в межах лісової зони, майже виключно на вододілах і живляться переважно опадами атмосферними. Перехідні (мезотрофні) Б. є проміжними між низинними та верховими. Б. — важливі компоненти середовища природного — належать до біотопів, яким загрожує зникнення. Головна причина цього — осушення значних площ Б. для їх с.-г. використання. В Україні налічується пон. 50 великих Б., з яких 14 — рідкісні та 2 — реліктові.

ВИСНАЖЕННЯ ВОД

Зменшення мінімально допустимого стоку вод поверхневих або скорочення запасів вод підземних. В. в. відбувається внаслідок забруднення антропогенного річок, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води для пром. і госп. потреб.

ВОДА

Найважливіший елемент глобальної екосистеми й фактор екологічний для всього живого на Землі. В. — невід'ємна й осн. складова будь- яких організмів, що забезпечує обмін речовин (живлення, виділення, дихання). За участі В. відбуваються численні процеси в екосистемах (обмін речовин, тепла). В. Світового океану — осн. кліматоутворювальний фактор, головний акумулятор енергії сонячної. В. — головний біотоп Землі — займає пон. 70 % її площі. В. — один із найважливіших видів мінер, сировини, осн. ресурс природний, що споживається людством. Запаси В. на земній кулі величезні — 1,46- 109 км3. Проте це переважно гірко-солона морська В. Прісна В. становить лише 2 % загальної її к-сті, причому 85 % її зосереджено в льодовиках, і тільки 1 % прісної В. містять річки, озера й води підземні. За відношенням до В. рослини й тварини поділяються на: вологолюбних (гігрофіти й гігрофіли), таких, що живуть в умовах помірної вологості (мезофіти й мезофіли), посухо- любних (ксерофіти й ксерофіли) та водяних (гідрофіти й гідробіонти).

ВОДИ ҐРУНТОВІ

Води підземні верхнього водоносного горизонту, що залягають над першим водоупорним шаром гірських порід. В. ґ. — одне з джерел водопостачання. Утворюються гол. чин. за рахунок просочування вологи опадів атмосферних, надходження вод річок, озер, ставків, каналів, штучних водосховищ.

ВОДИ ПІДЗЕМНІ

Води, що містяться у верхній частині земної кори в рідкому, твердому й газоподібному стані. Заповнюють пори й проміжки уламкових порід (пісків, галечників), тріщини в скельних породах (гранітах, пісковиках), карстові порожнини в розчинних породах (вапняках, доломітах, гіпсах). Є напірні й безнапірні В. п. За мінералізацією В. п. поділяються на прісні, мінералізовані й розсоли. В. п. — джерело водопостачання; в посушливих р-нах використовуються для зрошення; мають лікувальні властивості. За характером використання поділяються на питні, техн., пром., мінер, і термальні. В. п. — важливий фактор екологічний: спричиняють заболочування й підтоплення територій, зсуви, осідання ґрунтів під інженерними спорудами, ускладнюють гірські виробки тощо.

ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ

Води, які пост, або тимчасово знаходяться на земній поверхні в різному вигляді: річки й тимчасові водотоки, озера, водосховища, болота, льодовики, а також сніговий покрив.

ВОДИ СТІЧНІ

Води, які були у виробничо-побутовому або с.-г. використанні, а також ті, що пройшли забрудненою територією; пром., с.-г., комунально-побутові, зливові й т. п. стоки. В Україні більш як половину загального скиду таких вод становлять В. с. житлово-комунальних підприємств, що містять, крім залишків їжі, також фекалії, мийні засоби, які важко піддаються очищенню й знезараженню. Пром. В. с залежно від галузі виробництва мають різний хім. склад. В. с становлять велику загрозу здоров'ю людини й мешканцям водного середовища. Для їх знезараження й очищення застосовують різні методи: мех., хім., біол.

ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК (РН)

Величина, що характеризує концентрацію (активність) іонів водню в розчинах; чисельно дорівнює негативному десятковому логарифму концентрації (активності) іонів водню [H+], вираженої в молях на літр: p = -lg[H+].

ВОДНИЙ ОБ'ЄКТ

Зосередження вод на поверхні суші у формах її рельєфу або в надрах, що мають границі, обсяг і риси водяного режиму (ріки і водоймища на них, струмки, канали, болота, льодовики, озера, ставки й ін. водойми).

ВОДОДІЛ

Межа між басейнами суміжних водних систем, що поділяє стоки води по двох протилежних схилах.

Лінія, що розділяє басейни водозбірні (водозбори) суміжних рік, чи водойм, скупчень підземних вод. Розрізняють: головний В. - між сусідніми річковими системами; бічний В. - між суміжними припливами основної ріки та ін.

ВОДОЙМА — пост, або тимчасове скупчення безстічних або з уповільненим стоком вод у прир. (озера, струмки, річки) або штучних (водосховища, ставки тощо) пониженнях рельєфу.

ВОДОЙМА ДИСТРОФНА

Водойма з дуже малим вмістом біогенних речовин і тому бідна життям.

ВОДОЙМА ЕВТРОФНА

Неглибока водойма, що добре прогрівається, відрізняється великою продуктивністю і підвищеним змістом біогенних елементів.

ВОДОЙМА МЕЗОТРОФНА

Водойма середньої продуктивності (із середнім вмістом біогенних елементів).

ВОДОЙМА ОЛІГОТРОФНА

Водойма з низьким рівнем первинної продуктивності (низьким вмістом біогенних елементів).

ВОДОЙМА ПОЛІСАПРОБНА

Водойма з великим вмістом органічних речовин і тому населена сапробіонтами. В.п. нерідко утворюються в місцях спуску стічних вод.

ВОДООЧИЩЕННЯ

Комплекс тех- нол. процесів, спрямованих на очищення води, що надходить у водопровідну мережу з лрир, джерел, рід час В. з води вилучаються сторонні домішки (в т. ч. мікроорганізми), що досягається мех., фіз., хім. і біол. методами.

ВОДОСХОВИЩЕ

Водойма з практично стоячою водою, зазвичай значних розмірів, штучно створена в руслі річки або в пониженні земної поверхні шляхом будівництва греблі, перемички, виймання ґрунту тощо. В. має важливе значення з погляду охорони ресурсів водних: удається досягти рац. водокористування, регулювати річковий стік. До негативних явищ належить знижена здатність В. до самоочищення порівняно з проточними водами. В. сприяє заболочуванню й засоленню ґрунтів унаслідок піднімання вод ґрунтових.

ВОДОТІК

Вода, що переміщується руслом (струмок, річка тощо). В. буває пост, і тимчасовий.

ВОДЯНІ РОСЛИНИ

Рослинні організми, що живуть у воді. Серед вищих В. р. розрізняють: гідрофітів — рослини, занурені у воду тільки нижньою частиною, й гідатофітів — рослини, занурені у воду цілком або більшою своєю частиною (напр., наяда, кушир, водяний горіх, елодея, латаття). В. р. відіграють значну роль у самоочищенні водойм.

ВОДЯНІ ТВАРИНИ

Тварини, що пост, живуть у водному середовищі. Поділяються на дві осн. групи: морських і прісноводних. За місцем проживання розрізняють В. т. планктонних (див. Планктон), нектон- них (див. Нектон), бентосних (див. Бентос), плейстонних (див. Плейстон).

ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Будь-які потоки речовини, енергії й інформації, що безпосередньо утворяться в навколишнім середовищі чи плановані в результаті антропогенної діяльності, що приводять до негативних змін навколишньої середовища.

ГІДРОБІОНТИ

Організми, в ході еволюції пристосовані до проживання у водному середовищі.

ГІДРОСФЕРА

Сукупність усіх вод земної кулі (океани, моря, річки, озера, підземні води, льодовики). Переривчаста водна оболонка Землі, що охоплює океани, моря, озера, річки, болота, льодовики, сніговий покрив, води підземні. Г. вкриває бл. 71 % земної поверхні. Товщина Г.' мінлива й у деяких місцях досягає пон. 11 км.

ГІДРОФІЛИ

Організми, пристосовані до життя у водному середовищі (напр., риби).

ГІДРОФІТИ

Вищі водяні рослини, прикріплені до ґрунту й занурені у воду лише нижньою частиною (напр., комиш, очерет). Г. ростуть на узбережжі й на мілководді водойм, рідше — на болотах і заболочених ґрунтах.

ГІДРОФОБИ

Організми, що уникають обводнених місць (напр., кактусові, пустельні й напівпустельні злакові, скорпіони, сарана).

ГЕТЕРОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ

Ті, що живляться органічними речовинами рослинного і тваринного походження (вищі паразитичні рослини, мікроорганізми, усі тварини й людина).

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК)

Макс. к-сть шкідливої речовини (забруднювача) в одиниці об'єму або маси водного, повітряного або ґрунт, середовища, яка практично не впливає на здоров'я людини. Встановлюється в законодавчому порядку або рекомендується як норматив. Останнім часом, нормуючи ГДК, виходять не лише з впливу конц. забруднювачів на здоров'я людини, а й з їхнього впливу на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, прир. угруповання в цілому, а також на клімат, прозорість атмосфери та санітарно-побутові умови життя.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИЙ СКИД (ГДС)

Макс. маса забруднювачів, що дозволена до надходження у водний об'єкт із водами стічними й наступного відведення з нього за одиницю часу для забезпечення норм якості води в контрольному пункті. Встановлюється з урахуванням ГДК забруднювальної речовини в місцях водокористування, асимілювальної здатності водного об'єкта та оптим. розподілу маси забруднювачів, що скидаються водокористувачами разом із водами стічними.

ДЕГРАДАЦІЯ СЕРЕДОВИЩА

Погіршення природного середовища людини; сукупне погіршення природних і соціальних умов життя людини.

Сукупність процесів руйнування та зносу (водою, вітром, льодом і т.д.) поверхневих шарів земної кори і донних відкладень водойм у знижені ділянки, де відбувається їх накопичення.

ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА

Процес розкладання орган, речовин відмерлих організмів, який здійснюють реду- центи (бактерії, гриби, дощові черви та ін.). В наземних екосистемах особливо важливе значення має Д. б. в грунті, в результаті чого до кругообігу речовин залучаються орган, рештки, що піддаються мінералізації та знову використовуються продуцентами.

ДЕТРИТОФАГИ

Організми, які харчуються детритом. Д. — важлива ланка кругообігу речовин у водних екосистемах. До Д. належать лин, бички, двостулкові молюски, коловертки, планктонні ракоподібні, деякі черви та ін.

ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД

Місця зберігання й транспортування пром. продукції та відходів виробництва', місця акумуляції відходів побутових і комунальних; с.-г. та ін. угіддя, на яких застосовуються мінеральні добрива, пестициди та ін. хім. речовини; забруднені ділянки поверхневих водних об'єктів, що живлять води підземні; забруднені ділянки водоносного горизонту, суміжні з ін. водоносними горизонтами; ділянки інфільтрації забруднених опадів атмосферних; пром. майданчики підприємств, поля фільтрації, бурові свердловини тощо. Виділяють забруднення мікробіологічне й забруднення хімічне вод підземних.

ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Об'єкти природи, прир. й штучні процеси та явища, які спричиняють забруднення поверхневих водойм. Осн. Д. з. п. в. є неочищені або погано очищені води стічні з мінер., орган., бактеріальними, біол. забруднювачами, поверхнево-активні речовини, пестициди, що надходять до водойм із дощовими й талими водами, тваринницькі комплекси та ін.

ДЖЕРЕЛО

Прир. вихід вод підземних на земну поверхню. Зазвичай утворюється в пониззях, де залягають водоносні горизонти. Розрізняють Д. низхідні (живляться безнапірними водами) та висхідні (живляться напірними водами — артезіанські Д.), холодні та гарячі (терми), прісні й мінеральні (з пост, умістом у воді значної к-сті розчинених солей та газів).

ДРЕНАЖ

Спосіб осушення земель за допомогою спец, гідротехн. споруд — дренів (каналів, свердловин та ін.). Д. — обов'язковий прийом у разі осушення боліт, боротьби з ерозією ґрунтів водною, їх заболочуванням і засоленням, необхідності аерації ґрунтів, захисту транспортних комунікацій від повеней, зсувів тощо.

ЕВТРОФІКАЦІЯ

Евтрофування водойм — перехід водойм від оліготрофного стану, що характеризується низьким умістом біогенних елементів до евтрофного стану, який характеризується високим, умістом біогенних речовин (в основному азоту й фосфору) та високою біол. продуктивністю під впливом факторів антропогенних (скидання вод стічних) або прир. Підвищення біологічної продуктивності водних об'єктів (водойм) в результаті накопичення у воді біогенних елементів під дією антропогенних (евтрофікація антропогенна) або природних (евтрофікація природна) факторів. Призводить до «цвітіння» води, різкого погіршення її якості, замору риби.

ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ

1) Держ. органи, що здійснюють нагляд і контроль за використанням ресурсів природних, їх охорону, збереження (напр., водна, мисливська, рибна Е. і.); 2) Система нагляду й контролю за правильністю дій і дотриманням підприємствами й установами, а також фіз. особами встановлених державою правил, еколого- правових норм, законодавчих актів щодо природокористування. Положення про Головну екол. інспекцію Міністерства охорони навколишнього прир. середовища України затверджено в 1993 р. Є також громадські Е. і.

ЕРОЗІЯ ҐРУНТУ ВОДНА

Процес руйнування ґрунту водними потоками (талими, зливовими й дощовими водами). Зазвичай виникає на пересіченій місцевості; найінтенсивні- ше проявляється в гірських р-нах. Розрізняють Е. ґ. в. поверхневу, або площинну (змивання з положистих схилів), що сприяє згладжуванню нерівностей рельєфу, та лінійну (утворення вибоїн, яругів, балок, долин), що призводить до розчленування земної поверхні. Швидкість утворення яругів залежить від крутизни схилу, характеру ґрунту, прир.-клімат. умов. Найнебезпечніші форми Е. ґ. в. у горах — селі та зсуви, що виникають унаслідок знищення гірських лісів, перевипасу худоби, яка своїми копитами розбиває рослинний і ґрунт, покрив. При Е. ґ. в. урожайність на змитих ґрунтах знижується в 10... 12 разів, погіршується якість зерна; відбуваються замулювання водойм, їх евтрофікація тощо.

ЕСТУАРІЇ

Затоплювані лійкоподібні гирла річок, що розширюються, впадаючи в моря й океани. Перехідні зони (екотопи) між морськими та прісноводними місцеперебуваннями. Характеризуються унікальними фіз. і біол. ознаками, тому виокремлюються в особливий клас біомів. Див. також Лиман.

ЗАБОЛОЧУВАННЯ ҐРУНТУ

Процес, пов'язаний зі змінами водного режиму ґрунту внаслідок застою вод поверхневих або підняття вод ґрунтових. Супроводжується зміною рослинного й тваринного складу, режиму хім. р-цій, погіршенням агрономічних властивостей ґрунтів, зниженням продуктивності лісів. 3. ґ. часто є наслідком неправильної агротехніки.

ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА

Привнесення в якесь середовище природне чи середовище антропогенне або виникнення в ньому нових, не характерних для нього фіз., хім. чи біол. речовин, агентів, що шкідливо впливають на організми, або перевищення прир. середньобагаторічного рівня конц. зазначених агентів у середовищі.

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ

Надходження у водойми різних забруднювачів у к-стях і конц., здатних порушити норм, умови середовища. Серед 3. в. розрізняють забруднення фізичне, забруднення хімічне, забруднення біологічне, забруднення теплове. До найстійкіших і найпоширеніших забруднювачів водойм належать нафтопродукти, води стічні целюлозно-паперової пром-сті, відходи хім., гірничодобувної пром-сті, пестициди, нітрати, фосфати, калійні добрива, синт. мийні засоби. Найбільшу небезпеку становить забруднення радіоактивне. Див. також Забруднення морів та океанів.

ЗАБРУДНЕННЯ МОРІВ ТА ОКЕАНІВ

Процес нагромадження у водах морів та океанів різних речовин, як властивих прир. водам, так і не властивих (нафтопродукти, ДДТ, феноли, важкі метали та ін.), унаслідок діяльності людини. До головних забруднювачів належать нафта (у результаті нафтового забруднення продуктивність Світового океану знизилася на 10...20 %), а також фосфати, нітрати, пестициди. Серйозну небезпеку для морських тварин і людини становить забруднення мікробіологічне. Надходження забруднювачів зазвичай перевищує здатність морів та океанів до швидкого самоочищення, тому ці полютанти нагромаджуються із загрозою порушення прир. процесів.

ЗАБРУДНЕННЯ ФОНОВЕ

Фактичний уміст забруднювачів у певному об'ємі середовища за відсутності конкретних джерел забруднення.

ЗАМОР

Масова загибель водяних організмів (у т, ч. риб) унаслідок зниження (рідше — збільшення) вмісту кисню у воді, або забруднення водойм отруйними речовинами.

ЗАПЛАВА

Горизонтальна частина дна річкової долини, що вкрита рослинністю й періодично затоплюється під час паводка. Ґрунти 3., багаті на відклади мулу, мають високу родючість. У. 3. формуються заплавні луки й ліси.

ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ

Санітарно- техн. заходи, спрямовані на знищення в питній воді хвороботворних мікроорганізмів. Залежно від якості води, її хім. складу, техн. умов водогінних споруд, санітарної та епідеміологічної ситуації використовують той чи ін. метод 3. в. Найчастіше воду хлорують, озонують, обробляють іонами міді, срібла, ультразвуком, випромінюванням ультрафіолетовим та гамма-випромінюванням.

ЗОНА ВОДООХОРОННА

Територія, що виділена для охорони вод підземних або вод поверхневих від забруднення, на якій зазвичай забороняється або обмежується госп. діяльність і проводяться лісовідновлювальні роботи.

ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА

Простір із рослинністю (завширшки від 50 м до кількох кілометрів), що відділяє пром. об'єкти від житлових масивів, передбачений для охорони здоров'я людей.

ЗООБЕНТОС

Сукупність тварин, що мешкають на дні або в ґрунті водойм. До складу 3. входять представники майже всіх груп водяних тварин — від найпростіших до риб.

ЗООПЛАНКТОН

Тваринний компонент планктону — сукупність тварин, що населяють товщу води, які зазвичай не здатні протистояти перенесенню течіями (напр., найпростіші, коловертки, медузи).

ЗРОШЕННЯ, іригація

Штучне зволоження грунтів будь-яких агроценозів, котрим бракує вологи для збільшення запасів води в зоні кореневих систем. Може бути регулярним (цілорічним) і періодичним (один чи кілька разів на рік), а за способом подавання води — самопливним і машинним. Особливо велике значення 3. має в посушливих регіонах і для освоєння пустель і напівпустель.

ЗСУВ

Ковзне зміщення перезволожених ґрунт, мас або гірських порід додолу вздовж схилу під впливом сили ваги. 3. часто завдають великої шкоди дорогам, будівлям, шляхопроводам тощо.

КАДАСТР ВОДНИЙ

Систематизоване зведення відомостей про ресурси водні регіону, що включає їхні осн. гідрол. хар-ки. Містить дані про струмки, річки, озера, болота, моря, льодовики та води підземні, а також результати обліку використання вод.

КАНАЛІЗАЦІЯ

Комплекс інженерних споруд, обладнання й санітарних заходів, що забезпечують збирання й відведення вод стічних населеного пункту або підприємства до очисних споруд, а також їх очищення й знезараження перед утилізацією або скиданням у водойму чи водотік. Належить до екологічно небезпечних об'єктів (у разі аварії).

КАНЦЕРОГЕНИ

Речовини, які за певних умов можуть стати причиною утворення злоякісних пухлин в організмі. Представниками органічних канцерогенів є бензопірен та інші, переважно ароматичні структури.

КАРСТ, КАРСТОВІ ЯВИЩА

Явища, що виникають у розчинних водними розчинами осадових гірських породах (вапняки, гіпс) і, що виявляються в утворенні поглиблень у виді лійок, улоговин, провалів, печер, природних порожнеч, колодязів і т.п. К. негативно впливає на циркуляцію й режим вод підземних і вод поверхневих. Антроп. порушення поверхні літосфери посилюють карстові явища.

КАТЕНА

Закономірна послідовність розташування на схилах чи навколо водойм елементарних природних комплексів (елементарних ландшафтів, фацій, біогеоценозів);

КОАГУЛЯЦІЯ

Явище зчеплення частинок дисперсної фази під час зіткнень внаслідок хаотичного (броунівського) руху чи з інших причин.

КОЕФІЦІЄНТ СТОКУ

Відношення величини поверхневого стоку, вираженої в одиницях об'єму чи в мм шару, до кількості атмосферних опадів, що випали на ту ж одиницю площі за той же час (як правило, за рік).

КОЕФІЦІНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

Відношення річної кількості опадів до річної величини випаровуваності для даного ландшафту. Коефіціент зволоження - показник співвідношення тепла і вологи.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА

Концентрація забруднюючої атмосферу чи водні об'єкти речовини, створювана всіма джерелами викидів (скидів) речовини.

КРУГООБІГ ВОДИ

Неперервний циклічний процес перетворення й переміщення води на нашій планеті, що включає в себе її випаровування із земної поверхні, конденсацію, перенесення повітряними потоками водяних парів, випадіння опадів, стік (поверхневий і підземний), інфільтрацію на суші. В процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Розрізняють загальний (зовнішній) К. в., що охоплює всю Землю й здійснюється за схемою океани—атмосфера—суша—океани, та малий (внутрішній), який забезпечує вологообмін над окремими океанами й морями, материками та їхніми частинами. Щороку з поверхні Землі випаровується бл. 577 тис. км3 води, з яких 505 тис. км3 утворюється над Світовим океаном і лише 72 тис. км3 — над суходолом. Річна сума опадів, які випадають в океани й моря, становить 458 тис. км3, що на 47 тис. км3 менше від випаровування з їхньої поверхні. Цей надлишок вологи переноситься повітряними масами на материки й острови, формуючи річки, озера, льодовики та води підземні, що створює умови для розвитку середовища природного й госп. діяльності людини. К. в. — частина загального кругообігу речовин на Землі, а сама вода — найважливіший фактор екологічний.

КСЕНОБІОТИКИ

Чужорідні для організмів шкідливі речовини (пестициди, препарати побутової хімії, лікарські засоби тощо), які природно не синтезуються. Потрапляючи в довкілля в значних к-стях, можуть порушити норм, перебіг прир. процесів у біосфері, в т. ч. спричинити захворювання й загибель організмів.

ЛАВИНА

Стрімкий 20...30 м/с потік, що швидко збільшується, якоїсь маси (напр., грунтової або снігової), котрий спричиняє величезні руйнування й завдає шкоди довкіллю.

ЛИМАН

Напівзамкнена узбережна водойма, що вільно сполучається з морем. Морська вода в Л. змішується з прісною водою материкових стоків, що визначає його екол. специфіку. Л. — високопродуктивна, але уразлива екосистема, особливий тип біому.

ЛІТОРАЛЬ

Припливно-відпливна зона моря (океану), що займає узбережну або донну частину мілководдя. Характеризується дуже високою насиченістю життєвими формами.

ЛЬОДОВИК

Утворення з льоду, що зберігається цілорічно, живиться гол. чин. за рахунок снігу й рухається вниз по схилу під дією власної ваги. Л. бувають гірські й материкові. Займають бл. 11 % площі суходолу.

МЕЛІОРАЦІЯ

Комплекс організаційно-госп. і техн. заходів, спрямованих на поліпшення властивостей прир.-територіальних комплексів (зазвичай с.-г. угідь) для оптим. використання природного потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу, рослинності Розрізняють осушувальну, обводнювальну, земельну, водну, рекульти- ваційну, хім., лісомеліорацію та ін.

МЕТАБІОЗ

Форма взаємовідносин мікроорганізмів, коли одні з них готують умови, потрібні для життєдіяльності інших. Наприклад, одні мікроорганізми розщеплюють білок з утворенням аміаку, а нітрофіксуючі бактерії окислюють аміак до азотної...

МЕТАБОЛІЗМ

Перетворення речовин, енергії, які становлять основу життєдіяльності організмів.

МІКРООРГАНІЗМИ

Найдрібніші живі істоти (розміром 50...500 мкм), яких видно лише під мікроскопом: бактерії, в т. ч. актиноміцети, міко- плазми, рикетсії, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості, віруси, найпростіші. Беруть акт. участь у кругообігу речовин на Землі. Розкладаючи рослинні й тваринні рештки, здійснюють мінералізацію орган, речовини. М. — фактор родючості ґрунту й продуктивності водойм. Серед М. є патогенні види, що спричиняють інфекційні захворювання людини, тварин і рослин.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ

1) Процес розкладання орган, сполук до неорган, (мінер.) речовин, що відбувається з участю мікроорганізмів; 2) Підвищений вміст у воді мінер, компонентів і газів, що надають їй специф. фіз.-хім. властивостей.

МІГРАЦІЇ ГОРИЗОНТАЛЬНІ

Більш-менш регулярно повторювані в часі (як правило, сезонні) і в просторі (від берега до центру водойми і назад) масові переміщення зоогідробіонтів в пошуках найбільш сприятливих, життєво важливих умов.

МОНІТОРИНГ

Вивчення, оцінка й прогнозування змін стану довкілля під впливом антропогенних факторів.

МОРЕ

Екосистема частини Світового океану, яка більш або менш відокремлена суходолом і відрізняється від відкритої частини океану фіз.-геогр. особливостями, зокрема клімат, і гідрол. режимом. М. наз. також деякі великі озера (Аральське, Мертве та ін.) або водосховища (напр., Каховське, Київське).

МУЛ АКТИВНИЙ

Пластівці, що складаються з великої к-сті аеробних бактерій, грибів та ін. мікроорганізмів, які здійснюють біохім. процес (руйнування розчинних орган, сполук) під час очищення стічних вод.

МУЛ РАДІОАКТИВНИЙ

Донні відклади завислих у водній товщі частинок орган, і неорган. походження (клітини водоростей, рослинні рештки, пил, продукти ерозії та ін.), які захопили із собою радіонукліди опадів атмосферних, аварійних викидів ЛЕС тощо. Переважання в мулі орган, речовин перешкоджає вимиванню й міграції радіонуклідів, тому М. р. є джерелом забруднення радіоактивного довкілля, особливо після аварії на Чорнобильській А ЕС.

НАФТОВА ПЛЯМА

Ділянка поверхні води, вкрита шаром нафти, який перешкоджає норм. аерації водойми та випаровуванню води, спричиняє загибель гідробіонтів. За даними космічного екологічного моніторингу, бл. чверті Світового океану тією чи ін. мірою забруднено нафтою та нафтопродуктами.

НЕРЕСТ

Викидання рибами статевих продуктів — дозрілої ікри та молок із наступним заплідненням. Кожний вид риб пристосувався до Н. в певну пору року й у певних умовах (температура й солоність води, характер ґрунту тощо) на нерестовищах.

НЕРЕСТОВИЩЕ

Водойма або її ділянка, де відбувається нерест риби. Гідротехн. споруди на річках ускладнюють підхід цінних промислових риб до прир. Н. Тому часто влаштовують штучні Н. з гальки, гілок дерев, закріплюваних на дні річок, та ін.

НІТРИФІКАЦІЯ

Процес мікробіол. перетворення в ґрунті й воді відновлених сполук азоту (аміаку, амонійних солей) в окиснені неорган, {нітрати) — осн. форму азотного живлення рослин. Н. — осн. шлях утворення нітратів у природі; відіграє першорядну роль у кругообігу азоту в біосфері. Н. свідчить про завершення процесів мінералізації в екосистемі.

НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ

Група автотрофних мікроорганізмів, які здатні діставати енергію для своєї життєдіяльності за рахунок окиснен- ня неорган, сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів (напр. нітрозомонас, нітробактер).

ОБВОДНЕННЯ

Комплекс гідротехн. заходів, спрямованих на підвищення водозабезпеченості госп. і побутових об'єктів шляхом освоєння місцевих ресурсів водних (стоків і вод підземних), будівництва водосховищ або підведення води каналами з ін. р-нів. Особливо велике значення О. має для посушливих територій.

ОБРОСТАННЯ, перифітон

Поселення водяних організмів (бактерій, водоростей, губок, мідій, асцидій та ін.) на предметах, що стикаються з водою: підводних каменях, частинах суден, гідротехн. споруд, усередині водозабірних труб тощо. О. перешкоджають потоку води у вирах, спричиняють корозію підводних металевих споруд. Екол. значення О. полягає у створенні сприятливих умов для вільноплавних видів (схованки, місця для відкладання ікри, вигулу молоді).

ОЗЕРО

Водойма зі сповільненим водообміном, розташована в заглибленні суші (улоговині). О. займають бл. 1,8 % площі суходолу земної кулі. За водним режимом поділяються на стічні й безстічні; за хім. складом — на прісні, солонуваті, солоні та мінер.; за ступенем розвитку орган. життя — на три біол. типи: оліго- трофні — низькопродуктивні, бідні на поживні речовини й зі слабким розвитком флори та фауни, евтрофні — високопродуктивні, з великими вмістом солей і к-стю планктону; дистрофні — з невеликими конц. солей і к-стю планктону, часто порослі, з майже цілковитою відсутністю фауни. О. мають велике госп. значення. В промислово розвинених і густона- селених країнах відбувається інтенсивне забруднення О., унаслідок чого вони деградують.

ОПАДИ АТМОСФЕРНІ

Вода в рідкому чи твердому стані (дощ, роса, сніг, град, туман), яка випадає з хмар або осаджується з повітря на земній поверхні: О. а. вимірюють товщиною шару води, що випала (в міліметрах). Часто разом з О. а. на землю потрапляють забруднювальні речовини, які шкідливо впливають на довкілля. На земній кулі випадає бл. 1000 мм опадів на рік, у середніх широтах — 500...800 мм, у пустелях і високих широтах — менш як 250 мм на рік. О. а. — одна з ланок кругообігу води в природі.

ОПАДИ КИСЛОТНІ

Опади атмосферні (дощ, сніг, туман), кислотність яких перевищує норм, значення (рН < 5,5). Утворюються внаслідок забруднення атмосфери діоксидом сірки, оксидами азоту, хлороводнем та ін., що пов'язане з роботою ТЕС, транспорту, пром. об'єктів. Хім. речовини, взаємодіючи з водяними парами, краплинами дощу, утворюють кислоти, потім солі кислот, що часто ще більше підсилює їхній токсичний вплив. О. к. спричиняють істотне закиснення середовища природного та помітні екол. зміни на великих територіях, оскільки можуть випадати на значній відстані (до 1000 км) від джерела первинного забруднення атмосфери. О. к. вже призвели до деградації безлічі озер і ставків на планеті, загибелі лісів на великих площах, руйнування споруд, пам'яток архітектури, збільшення захворюваності людей на хвороби очей, органів дихання тощо. Внаслідок взаємодії О. к. з ґрунтом гине ґрунт. мікрофлора, зокрема азотфіксатори. Такі грунти ущільнюються, погано пропускають вологу, що знижує їхню родючість. У разі підкиснення водойм зникають риба, жаби, комахи, зростає токсичність важких металів, присутніх у воді (свинцю, ртуті). Див. також Кислотні дощі.

ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ

Опади атмосферні, що утворюються в результаті захоплення радіоакт. аерозолів і газів із повітря атмосферного частинками хмар і осідають на землю після атомних вибухів, викидів та аварій на АЕС, підприємствах із переробки ядерного палива та ін. К-сть радіонуклідів, що включаються в ланцюги живлення й потрапляють в організм людини, залежить від того, скільки їх випало з повітря, а також від структури екосистеми та природи її біогеохімічних циклів.

ОХОРОНА БОЛІТ

Комплекс науково й економічно обґрунтованих заходів щодо збереження прир. умов існування болотних біоценозів з огляду на їхню особливу ботан., гідрол., ресурсну, госп. та ландшафтну цінність, велике значення в збереженні біорізноманітності та в циркуляції вуглекислого газу в глобальних масштабах.

ОХОРОНА ВОД

Система заходів, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню й виснаженню вод та Ліквідацію наслідків цього, на відновлення й самовідновлення якості води відповідно до її початкових властивостей, які відповідали б потребам екосистем. О. в. у нашій державі регулюється Водним кодексом України.

ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК

Важливий напрям охорони початкових ланок ресурсів водних. Передбачає розчищення джерел, струмків та русел річок, укріплення їхніх берегів, регулювання водного стоку, що дає змогу відродити річкові заплави, поліпшити водний режим полів, зберегти ліси, забезпечити повноцінне живлення великим річкам. На території України налічується бл. 22 тис. малих річок протяжністю 170 тис. км.

ОЧИЩЕННЯ

Видалення небажаних (шкідливих для середовища) речовин із поверхні або об'єму певного об'єкта (повітря, води, ґрунту тощо) або знешкодження відходів твердих, рідких чи газоподібних.

ОЧИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ

Видалення сторонніх або шкідливих агентів (забруднювачів) за допомогою організмів, які сприяють фільтрації чи розкладанню їх, а також відновленню первісних властивостей середовища.

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Один із найважливіших заходів охорони природи й охорони довкілля від наймасштабнішого забруднення, який передбачає видалення з вод стічних забруднювачів (шкідливих речовин, мікроорганізмів) мех., хім., фіз.-хім. та біол. способами. Механічне О. с. в. забезпечує видалення зі стоків нерозчи- нених мінер, та орган, домішок за помогою вловлювачів, відстійників, фільтрів (це попереднє очищення, що полягає в розділенні води на рідку й тверду фази). Хімічне О. с в. грунтується на додаванні у води стічні спец, реагентів, які, вступаючи в р-цію із забруднювачами, утдррюють нешкідливі сполуки або такі, що випадають в осад. Фізико-хімічне О. с в. — комбінований спосіб очищення стоків від різнорідних домішок (використовуються процеси коагуляції, сорбції, екстракції, йонного обміну тощо). Після хім. очищення рідка фаза вод стічних іще містить багато шкідливих компонентів. Для їх знезараження використовують біологічне О. с. в., яке ґрунтується на окисненні орган, сполук, що містяться в них за допомогою мікроорганізмів, котрі сприяють фільтрації або розкладанню у водах стічних орган, домішок і відновленню первісних властивостей середовища. Біол. О. с в. може бути прир. (на полях фільтрації, полях зрошення, в біол. очисних ставках) та штучним (використовуються спец, споруди, заселені аеробними мікроорганізмами, крізь які повільно пропускаються води стічні, а також аеротенки).

ПАВОДОК

Нерегулярне нетривале підвищення рівня й витрати води в річці внаслідок швидкого танення снігу (під час відлиг), злив, пропускань води з водосховищ та ін. На відміну від повені, П. може відбуватися в будь-яку пору року. П. становлять серйозну небезпеку для багатьох регіонів України; найчастіше спостерігаються на річках Карпат (протягом року) та Кримських гір (узимку й навесні).

ПАТОГЕНИ

Організми (як правило, мікроорганізми), що спричиняють захворювання ін. організмів.

ПІДТОПЛЕННЯ

Підйом рівня вод ґрунтових, як правило, зумовлений госп. діяльністю людини (будівництво водосховищ, гідротехн. споруд, неправильне зрошення тощо), внаслідок чого посилюється проникнення води в прилеглі верхні горизонти ґрунту. П. часто спричиняє засолення й заболочування ґрунтів; при цьому знижується продуктивність луків, полів і лісів, погіршується стан місцевості, руйнуються будівлі тощо.

ПЛАНКТОН

Сукупність мікроскоп, організмів, які населяють водну товщу морів та прісноводних водойм і не здатні протистояти перенесенню їх течіями. До складу П. входять рослини ~ фітопланктон і тварини — зоопланктон (водорості, найпростіші, деякі ракоподібні, молюски). Див. також Бентос, Нектон, Плейстон.

ПЛЕЙСТОН

Сукупність водяних організмів, які населяють поверхневий (до глибини 15 м) шар води; можуть триматися на поверхні води або перебувати в напівзануреному стані (напр., саргасові водорості, ряска, деякі медузи).

ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)

Хім. сполуки, переважно синт., здатні нагромаджуватися в місцях зіткнення двох середовищ (води й повітря) і значно знижувати їхній поверхневий натяг. Молекули ПАР водночас містять ліпофільні й ліпофобні групи, що різняться за інтенсивністю взаємодії з мембранами клітин і компонентами навколишнього середовища, ПАР широко застосовуються в пром- сті, с. г., медицині, побуті, їх використовують у виробництві мийних засобів — детергентів, у зв'язку з чим вони є одним із найпоширеніших хім. забруднювачів водойм, у т. ч. джерел госп.-питного водокористування. У зв'язку з цим особлива увага приділяється виробництву ПАР із лінійною структурою молекул, які легко піддаються біол. деградації в прир. умовах. ПОВІНЬ

Щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу й льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють П. весняні, весняно-літні та літні. На більшості річок України П. весняні. Іноді П. є руйнівним для біоценозів екстремальним фактором.

ПОЛЕ ЗРОШЕННЯ

Ділянка землі, що використовується водночас для прир. біол. очищення стічних вод і вирощування с.-г. культур.

ПОЛЕ ФІЛЬТРАЦІЇ

Ділянка землі (споруда), пристосована для прир. біол. очищення стічних вод шляхом фільтрації їх крізь ґрунт, горизонти. На П. ф., на відміну від полів зрошення, с.-г. культури не вирощують.

ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ

Періодичні коливання рівня моря (морські П. й в.), зумовлені силами гравітації. Під впливом цих сил відбуваються також деформація твердого тіла Землі (земні П. й в.) та коливання атм. тиску (атмосферні П. й в.). За періодичністю П. й в. поділяються на півдобові (найпоширеніші), добові та змішані. їхні амплітуда й характер залежать від взаємного розташування Землі, Сонця й Місяця, від геогр. широти, глибини моря та ін, Енергія П. й в. — джерело електроенергії.

ПРОТОКА

Вузький водний простір, що сполучає суміжні водні басейни (океани, море з океаном, два моря). П. впливає на екол. ситуацію відповідного регіону, оскільки відокремлює дві частини суші (напр., материки, два острови, материк та острів).

РЕСУРСИ ВОДНІ

Придатні для використання в народному гос-ві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів та океанів, води підземні, грунт, волога, льодовикова вода, водяні пари атмосфери, загальні запаси яких становлять 1454,3 млн км3 (із них менш як 2 % належать до прісних вод, а доступні для використання тільки 0,3 %). Тенденція до зменшення Р. в. зумовлена не лише збільшенням потреб у воді, а й зменшенням водоносності річок, обмілінням і висиханням озер унаслідок вирубування лісів та ін. госп. діяльності, а також забрудненням водойм водами стічними. Теоретично Р. в. невичерпні, оскільки за рац. їх використання вони безперервно відновлюються в процесі прир. кругообігу.

РІЧКА

Водотік значних розмірів, що тече по усталеному руслу в межах утвореної ним долини й наповнюється за рахунок поверхневого та підземного стоків. Разом із притоками утворює річкову систему, характер і розвиток якої зумовлені геол. будовою, рельєфом, кліматом і розмірами басейну. Р. поділяються на гірські й рівнинні, що мають свої гідрол. і екол. особливості.

САМООЧИЩЕННЯ

Сукупність прир. процесів знешкодження забруднювачів^ що надходять у середовище природне або в організми.

САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД

Сукупність взаємопов'язаних процесів, що ведуть у прир. умовах до відновлення первісного стану водойми. Механізми С. п. в. поділяються на фіз., хім. та біол. У С. п. в. беруть участь усі гідробіонти, але головну роль відіграють бактерії, потім гриби, найпростіші, водорості. Вони залучають забруднювальні речовини до обмінних процесів, руйнують або переводять в ін., не токсичні форми сполук.

САНІТАРНИЙ НАГЛЯД

Форма адмін. нагляду, що здійснюється держ. санітарною інспекцією, яка спостерігає за гігієнічним станом атмосфери, водойм, населених пунктів і т. д.

СВІТОВИЙ ОКЕАН

Неперервна водна оболонка Землі, що має самостійну систему циркуляції вод та спе- циф. особливості гідрол. режиму; осн. частина гідросфери (94 %). С. о. поділяється материками на окремі океани — Тихий, Атлантичний, Індійський, Пн. Льодовий. Захист С. о. нині став однією з найактуальніших глобальних проблем у зв'язку з дедалі більшим забрудненням його вод.

СЕЛЬ (від ар. сайль — бурхливий потік), сельовий потік — грязьовий або грязьокам'яний потік, що швидко формується в руслі гірської річки; виникає раптово в результаті різкого паводку, спричиненого сильними зливами або інтенсивним таненням снігу в умовах нагромадження пухких продуктів вивітрювання на схилах. Має велику швидкість і величезну руйнівну силу. До причин С. належить знищення лісової рослинності. В Україні С спостерігаються в Карпатах і Криму.

СЕДИМЕНТАЦІЯ

Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі (озера, річки).

СИМБІОЗ

Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду (наприклад, співжиття раківсамітників з актиніями).

СИСТЕМА САПРОБНОСТІ

Групування організмів - бактерій, водоростей, личинок комах, рачків у водоймах за їхнім видовим складом та к-стю, що дає змогу судити про ступінь забруднення води. С. с виконує, т. чин., функцію біоіндикації і використовується поряд із хім. та біохім. індикаторами для хар-ки якості води.

СОЛОНІСТЬ ВОДИ

Вміст розчинних солей у прир. водах (виражається в проміле %о), тобто десятих частках процента): прісна вода — 0,5...2 %о, солонувата — 1...3, слабкосолона — 3...10, солона — 10...50, ропа — пон. 50 %о.

СОРБЦІЯ

Поглинання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин.

СОРБЕНТИ

Тверді тіла або рідини, здатні поглинати гази, пару та розчинені речовини. До С. належать силікагель, активоване вугілля та ін.

СТІЧНІ ВОДИ

Води, забруднені органічними і неорганічними речовинами. Поділяються на промислові, побутові та дощові (атмосферні) стічні води.

СТОКИ КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВІ

Води стінні населених пунктів (усі рідкі відходи сфер побуту й споживання, деяких пром. підприємств). Системами каналізації С к.-п. перекачуються на поля зрошення, поля фільтрації для очищення та знезараження.

СУБЛІТОРАЛЬ

Мілководна узбережна зона моря (океану), що простягається від нульового рівня води до нижньої межі поширення фотосинтезуючих рослин (до глибини 200 м, рідше — 500 м). Екол. умови в С. найопти- мальніші для морських організмів.

СУПРАЛІТОРАЛЬ

Верхня частина літоралі, узбережна морська смуга, що зволожується бризками прибою та рідко (лише під час найвищих припливів) заливається водою. В С. стикаються морські й наземні флора та фауна.

ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (ТЕС)

Підприємство, що виробляє електричну й теплову енергію в результаті спалювання орган, палива. Експлуатація ТЕС супроводжується тепловим та ін. забрудненнями довкілля, що змінює його тепловий і біол. режими.

УГІДДЯ ВбДНО-БОЛОТНІ

Р-ни узбережних низовин, заплавні ліси, болота, торфовища, вологі луки, водойми —прир. або штучні, пост, або тимчасові, стоячі або проточні, прісні, солонуваті або солоні. У. в.-б. — унікальні екосистеми, від стану яких залежать добробут людини та її госп. діяльність. Вони виконують багато функцій як у природі (регуляція водного балансу річок та озер, підтримання рівня вод грушових, біол. продуктивності, збереження біорізноманіт- ності, регуляція клімату й т. ін.), так і в житті людини (рекреація, водопостачання, забезпечення ресурсами мінеральними та ресурсами біологічними тощо). Нерозуміння цього призвело до осушення більшості У. в.-б. для розширення посівних площ, що мало негативні наслідки. Так, із числа занесених до Червоного списку птахів, що опинилися під загрозою зникнення, пон. 80 % — мешканці У. в.-б. Із 581 виду рідкісних рослин — 175 перебувають під загрозою зникнення внаслідок осушення боліт. У 1971 р. в м. Рамсар (Іран) було підписано між- нар. Конвенцію про охорону У. в.-б., до якої Україна приєдналася в 1997 р.

УЛЬТРААБІСАЛЬ

Зона найбільших океанічних глибин F... 11 км). Займає менш як 1,5 % площі дна океану. За умовами життя У. майже не відрізняється від абісалі, за винятком високого гідростатичного тирку F0...ПО МПа), який зумовлює екол. ізоляцію У. від довколишнього простору ложа океану та своєрідність її фауни: бл. 60 % видів — ендеміки (актинії, голотурії, бокоплави, морські лілії та ін.). Рослинні організми відсутні (є лише сапрофітні водорості). Див. також Абісаль.

ФЕНОЛИ

Орган. сполуки ароматичного ряду; вихідний продукт для виробництва синт. смол та ін. хімікатів. Ф. застосовують також як дезінфіку- ючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. — небезпечні забруднювані середовища природного. Хронічне отруєння Ф. спричиняє ураження печінки та нирок, впливає на спадковість.

ФІЛЬТРАТОРИ

Водяні тварини (багато молюсків, риб, ракоподібних та ін.), котрі добувають їжу шляхом акт. проціджування великої к-сті води, в якій у завислому стані знаходяться планктонні організми та детрит. Ф. (напр., мідії) відіграють велику роль в очищенні забруднених вод.

ФІТОБЕНТОС

Сукупність рослин, що живуть на дні водойм (діатомові водорості, ламінарія, зостера, морська капуста та ін.).

ФІТОПЛАНКТОН

Сукупність рослинних організмів, в основному водоростей, які вільно плавають у товщі води. Різноманітність видів, що входять до складу Ф., а також його кількісний склад є індикаторами умов довкілля.

ХЛОР

Жовто-зелений газ із їдким запахом. Використовується для виготовлення розчинників, деяких неорган, хімікатів, як акт. речовина у відбілювальних засобах, для очищення та знезараження води (хлорування). X. фтруйний; сильно подразнює слизові оболонки й дихальні шляхи. Наслідки гострого отруєння X. — запалення легень, легеневі кровотечі, набряк легень. ГДК у повітрі — 1 мкг/м3.

«ЦВІТІННЯ» ВОДИ

Прир. явище, що зовні проявляється в зміні забарвлення й прозорості води у водоймах унаслідок інтенсивного розмноження мікроскоп, водоростей. Масове розрозмноження (спалах) фітопланктону, що викликає зміну забарвлення води. Зелені і синьо-зелені водорості викликають зелене цвітіння води. Діатомові - жовтувато-буре, червоні (багрянки) - червоне. Слабке та помірне «Ц.» в. корисне (водорості поглинають із води розчинені в ній орган, й неорган, сполуки, насичують її киснем, слугують їжею для водяних тварин), інтенсивне «Ц.» в. (т. з. забруднення біологічне) значно погіршує умови проживання у водоймах, особливо кисневий режим, негативно впливає на якість води й біол. продуктивність водойми. Осн. причина надмірного «Ц.» в. — порушення екологічної рівноваги у водних екосистемах унаслідок впливу факторів антропогенних та прир., серед яких найбільшої шкоди завдає надходження у водойми орган, забруднювачів і синт. мийних засобів.

ЦУНАМІ

Хвилі великої довжини, що утворюються в морях та океанах унаслідок підводних землетрусів або вивержень вулканів на морському дні чи поблизу берегів. Швидкість поширення Ц. — 50... 100 км/год, висота хвиль біля узбережжя — 10...50 м. Ц. супроводжується катастрофічними руйнуваннями на узбережжі.

ШАХТНІ ВОДИ

Це води, які проникають в гірничі виробки. Можуть використовуватися в різних технологічних процесах на збагачувальних фабриках, в замкнутих циклах при гідровидобутку копалин та ін.

ШЕЛЬФ

Поверхня та надра дна Світового океану до глибини 200 м, які примикають до берегів у межах кордонів морської держави. Природні багатства та ресурси мінеральні Ш. є власністю відповідної держави. Для континентальних Ш. характерна висока біол. продуктивність, зумовлена підвищеною освітленістю та прогріванням води.