Практичне заняття № 7 (5 год.)
Тема. Визначення балансу поживних речовин в ґрунтах сівозміни.
Баланс основних елементів живлення визначається різницею між
загальним винесенням поживних елементів із ґрунту і їх кількістю, що
повертається в грунт. Він може бути позитивним, якщо
поживних елементів вноситься в грунт більше, ніж
виноситься з урожаєм, і від'ємним, якщо з урожаєм більше виноситься поживних
елементів, ніж повертається в грунт.
Розрахунок балансу поживних елементів у ґрунті слід розглядати як
найдоступніший контроль за станом родючості ґрунту в кожному полі, сівозміні,
господарстві, районі та області.
Баланс поживних елементів у ґрунті характеризується інтенсивністю.
Це відношення загальної кількості поживних елементів, що поступили в грунт до кількості поживних елементів, які винесено з
ґрунту, виражене в процентах. Інтенсивність балансу може бути менше 100 %
(баланс від'ємний), дорівнювати 100 % (баланс врівноважений) і більше 100 %
(баланс позитивний). В умовах інтенсивного землеробства інтенсивність балансу
повинна складати (чорноземні ґрунти) для азоту не менше 80 %, фосфору - 110-120
%, калію-80-100%.
Розрахунок балансу поживних елементів у
сівозміні проводять по кожному елементу живлення в кілограмах з розрахунку на
Визначають величини надходження поживних елементів у грунт за рахунок різних джерел:
1. Внесення з органічними добривами. Щоб
визначити, скільки поживних елементів буде внесено з
гноєм або з іншими органічними добривами, потрібно кількість кожного поживного
елемента, що міститься в 1 т. органічного добрива (в 1 т напівперепрілого гною
міститься в середньому 6 кг азоту, 3,8 кг фосфору і 7 кг калію) помножити на
насиченість
2. Внесення з мінеральними добривами (див.
потребу мінеральних добрив для культур сівозміни згідно з попередніми
розрахунками табл.9.7).
3. Надходження поживних елементів із посівним та
садивним матеріалом визначається нормами висівання насіння і садивного
матеріалу та їхнім хімічним складом. В середньому ці величини становлять
(кг/га): азоту - 3,5, фосфору - 1,0, калію - 1,5.
4. Деяка
кількість поживних елементів надходить у ґрунт з атмосферними опадами, яка в
середньому становить (кг/га): азоту - 5-10, фосфору - 0,5-1,0, калію - 4-7.
5. Надходження азоту в ґрунт внаслідок його
біологічної фіксації бобовими культурами та азотофіксуючими
бактеріями:
а) розміри
несимбіотичної фіксації атмосферного азоту вільноживучими азотофіксуючими
бактеріями складають за рік у середньому в ґрунтах України 5-15 кг/га;
б) розміри
симбіотичної фіксації азоту залежать від виду бобових рослин, їх врожайності,
властивостей ґрунту, внесених добрив та інше. Найбільшу азотофіксуючу
здатність мають багаторічні бобові трави - люцерна, конюшина, еспарцет, буркун,
з однорічних - люпин, кормові боби. Найменшою азотофіксуючою
здатністю відзначається горох. Бобові культури нагромаджують за рік у
середньому таку кількість азоту (кг/га): люцерна - 250-300, конюшина - 150-160,
кормові боби - 120, соя - 100, вика - 80, горох - 60. Для визначення величини
фіксованого азоту бобовими культурами в сівозміні (кг/га) необхідно розмір
площі поля під бобовою культурою помножити на розмір симбіотичної фіксації
азоту даною культурою і поділити на площу сівозміни. Якщо полів з бобовими
культурами більше одного - визначити сумарну величину по кожному з полів під
бобовою культурою.
Після цього визначають величини витрат поживних елементів із
ґрунту.
1. Основним
показником статті витрат поживних елементів з ґрунту є винесення елементів
живлення з урожаєм. Розмір винесення перебуває в прямій залежності від величини
врожаю і вмісту поживних елементів в основній і побічній продукції (таблиця 1).
Розрахунки виносу елементів живлення урожаєм привести у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Винос поживних речовин запланованим врожаєм культур сівозміни
|
№ поля |
Сільсько-господарська
культура |
Планова
урожайність, ц/га |
Винос поживних
речовин, кг |
|||||
|
на 10 ц
основної продукції |
з |
|||||||
|
N |
Р |
К |
N |
Р |
К |
|||
|
I |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
II |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
III |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IV |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VIII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IX |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|||||
|
В середньому,
кг/га |
|
|
|
|||||
2. Витрати поживних елементів
із ґрунту внаслідок ерозії становлять у середньому за рік (кг/га): азоту - 5,0,
фосфору - 4,0, калію - 8,0-12,0.
3. Витрати
азоту з ґрунту в середньому за рік становлять (кг/га):
а) вимивання
- 1-3 % від загальної кількості азоту, внесеного з добривами;
б) газоподібні
витрати азоту внаслідок денітрифікації, вивітрювання та інших процесів - 15-25
% від загальної кількості азоту внесеного з добривам.
Розрахунок балансу поживних елементів у ґрунтах сівозміни привести
у вигляді таблиці 13.2.
Виходячи із всього вищесказаного, необхідно дати оцінку балансу
поживних елементів у ґрунтах сівозміни і його інтенсивності. Інтенсивність
балансу (Іб)
відображає на скільки відсотків винос елементів живлення врожаєм забезпечується за рахунок їх надходження з
добривами. Розрахунки ведуть за формулою:
,
де Не - надходження
елементів живлення, кг/га; В – винос елементів урожаєм, кг/га; 100 - коефіцієнт перерахунку на відсотки.
Якщо інтенсивність балансу менша ніж 100 %, то це свідчить про
дефіцитний баланс. Коли ж він дорівнює 100 % - баланс зрівноважений, а при
перевищенні 100 % - баланс позитивний.
Одним із показників балансу поживних елементів у ґрунті є його
ємність (Єб) - сума поживних елементів,
яка вноситься і виноситься з ґрунту, тобто та кількість елементів живлення, яка
знаходиться в коло обігу:
![]()
Таблиця 2
Баланс поживних речовин в грунтах
сівозміни, кг/га
|
№ зп. |
Показники
балансу, одиниці виміру |
Поживні
речовини |
||
|
N |
Р |
К |
||
|
Надходження,
кг |
||||
|
1. |
З органічними добривами |
|
|
|
|
2. |
З мінеральними добривами |
|
|
|
|
3. |
З насінням |
|
|
|
|
4. |
З атмосферними опадами |
|
|
|
|
5. |
Біологічно фіксований азот: - симбіотична фіксація - несимбіотична фіксація |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Всього |
|
|
|
|
|
Витрати, кг |
||||
|
1. |
Винос плановим урожаєм |
|
|
|
|
2. |
Втрати внаслідок ерозії |
|
|
|
|
3. |
Втрати внаслідок вимивання |
|
|
|
|
4. |
Газоподібні втрати |
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
1. |
Баланс, (+, -) кг |
|
|
|
|
2. |
Інтенсивність балансу, % |
|
|
|
|
3. |
Ємність балансу, кг |
|
|
|
Висновки____________________________________________________________________________________________________________________________________________