АНОТАЦІЯ

Біотехнологія - галузь прикладної біології, яка  розробляє основи нових виробничих процесів, які базуються на використанні біосинтетичного потенціалу мікроорганізмів, рослинних і тваринних клітин, що культи­вуються на штучних живильних середовищах в умовах in vitro; ізольованих протопластів, окремих клітинних органоїдів і біологічно активних молекул.

Біотехнологія сприяє вирішенню глобальних проблем сучасності - продовольчої, енергетичної, екологічної. Початком розвитку цього важливого наукового напряму послужило відкриття 50-х років минулого століття в біології: розшифрування структури і встановлення молекулярної організації  ДНК  та матеріального носія спадковості - гена.

Біотехнологія включає дві галузі: молекулярну біологію, генну інженерію, клітинну технологію, клітинну інженерію; промислову мікробіологію і мікробіологічний синтез (біотехнологія в  прямому, вузькому розу-мінні). Сучасна біотехнологія, яка розпочалась з успіхів у технічній мікробіології, а пізніше – у молекулярній генетиці, є як галуззю виробництва господарсько-цінних продуктів, заснованого на використанні біологічних об'єктів, процесів і систем, так і важливою біологічною наукою. Вона тісно пов'язана з ботанікою, фізіологією рослин, мікробіологією, генетикою і селекцією, біохімією та ін.

Основними розділами біотехнології є генна (генетична) і клітинна інженерія. Генну інженерію можна визначити як сукупність методів маніпулювання генетичним матеріалом переносу за допомогою перенесення або дією на гени, які визначають ту чи іншу генетичну ознаку з метою одержання  гібридних (рекомбінантних) ДНК. У ході клітинної інженерії маніпуляції здійсню­ються на клітинному рівні (на рівні окремих клітин або ж їх сукупності).

Сільськогосподарська біотехнологія як складова сучасної біотехнології відображає біотехнологічні принципи виробництва сільськогосподарської продукції рослинного, тваринного і мікробного походження. Її досягнення  дозволяють:

          - проводити клональне  розмноження рослин і тварин;

          - оздоровлювати посадковий матеріал, вирощуючи цілу рослину з окремих  її клітин;

          - створювати цінні дигаплоїдні форми для селекції рослин;

          - одержувати трансгенні рослини, тварини і мікроорганізми з корисни-ми ознаками;

          - створювати нові штами цінних мікроорганізмів, у тому числі з підвищеною азотофіксуючою здатністю;

           - створювати ефективні біологічні засоби захисту рослин (діагности­куми і вакцини нового покоління);

       - одержувати в промислових масштабах методом мікробіологічного син-тезу цінні речовини і продукти: ферменти, гормони, амінокислоти, вітаміни, кормовий білок та ін.

       - здійснювати у тваринництві трансплантацію ранніх ембріонів і запліднення in vitro (поза організмом);

       - створювати банк генів корисних організмів.

       Сьогодні вирішальним чинником розвитку сільськогосподарської біотехнології стає підготовка кваліфікованих кадрів, які здатні успішно та професійно працювати на різних біотехнологічних виробництвах і впроваджувати досягнення біотехнології в агросферу. Цьому певною мірою сприятиме і лабораторний практикум з курсу "Основи біотехнології" для студентів спеціальностей біологія та лісове і садово-паркове господарство біологічного факультету.

Головна мета лабораторно-практичних занять - освоєння студентами принципів і методів клітинної інженерії рослин та набуття навичок роботи в біотехнологічних лабораторіях. За час практикуму студенти повинні навчитися культивувати тканини і клітини вищих рослин на штучних поживних середовищах в умовах in vitro, навчитися одержувати рослини-регенеранти, проводити клональне мікророзмноження і оздоровлення рослин, а також ознайомитися з клітинними технологіями in vitro, які полегшують і прискорюють традиційний селекційний процес.

       У методичних рекомендаціях подано зміст, опис і послідовність виконання лабораторно-практичних занять, які передбачають самостійну аудиторну і поза аудиторну роботу студентів біологічного факультету спеціальностей ”Біологія”, ”Лісове і садово-паркове господарство”, можуть бути  використані  лаборантами спеціалізованих біотехнологічних лабораторій, аспірантами, вчителями-біологами, науковими співробітниками та іншими фахівцями, які цікавляться досягненнями сучасної біологічної науки і практики.