Розділ 3. Інженерно-геологічні вишукування

Тема 3.1. Загальні положення

3.1.2. Організація інженерно-геологічних вишукувань

3.1.4. Оцінка складності інженерно-геологічних умов

3.1.5. Задачі інженерно-геологічних вишукувань на різних стадіях

3.1.6. Структура інженерно-геологічної інформації

3.1.7. Методи отримання інженерно-геологічної інформації

Інженерно-геологічні роботи виробничого характеру, які виконуються при будівництві різних споруд, на відміну від наукових інженерно-геологічних досліджень, називають інженерно-геологічні вишукування.

Інженерно-геологічні вишукування являють собою вид будівельної діяльності, що забезпечує комплексне вивчення інженерно-геологічних умов району (майданчика, ділянки, траси) будівництва, що проектуються, включаючи:

геоморфологічну будову і рельєф;

геологічну будову;

сейсмотектонічні, геоморфологічні та гідрогеологічні умови;

склад, стан і властивості ґрунтів;

геологічні та інженерно-геологічні процеси;

зміну умов освоєних (забудованих) територій;

отримання необхідних і достатніх матеріалів для обґрунтування проектної підготовки будівництва;

складання прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов у сфері взаємодії об'єктів, що проектуються, з геологічним середовищем;

розробку заходів інженерного захисту об'єкта і охорони навколишнього середовища.

Продуктом інженерно-геологічних вишукувань є інженерно-геологічна інформація про літосферу, її структуру, властивості, процеси розвитку, яка використовується проектувальниками, експлуатаційниками, а також інженерами-геологами на наступних стадіях інженерно-геологічних вишукувань. Для проектувальників, будівельників і експлуатаційників інженерно-геологічна інформація є засобом праці, що забезпечує відповідно процеси планування, проектування, будівництва та експлуатації споруд.

Об'єктом вивчення при проведенні інженерно-геологічних вишукувань є ґрунти як основа або середовище будівель і споруд, підземні води, що містяться у ґрунтах, фізико-геологічні процеси і форми їхнього прояву.

3.1.2. Організація інженерно-геологічних вишукувань

Інженерно-геологічні вишукування для будівництва повинні виконуватись у порядку, встановленому діючими законодавчими і нормативними актами України, юридичними і фізичними особами, які отримали у встановленому порядку ліцензію на їх проведення.

Проведення інженерно-геологічних вишукувань підлягає реєстрації у встановленому порядку у фондах у відповідності з Закон України від 01.06.2000 №1775-111 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Реєстрацію (видачу дозволів) проведення інженерно-геологічних вишукувань здійснюють у встановленому порядку органи архітектури і містобудування виконавчої влади або місцевого самоврядування (якщо це право їм делеговано).

Перелік документів, які представляються на реєстрацію, визначаються органом, що проводить реєстрацію.

Реєстрація проведення, державний облік і здача у фонди матеріалів щодо геологічного вивчення надр при інженерних вишукуваннях, не пов'язаних з пошуками і розвідкою родовищ корисних копалень, повинні виконуватись згідно з вимогами Держбуду України.

Реєстрацію (отримання дозволів) проведення інженерно-геологічних вишукувань на діючих залізничних дорогах державного призначення у межах смуги відводу здійснюють в управліннях відповідних залізничних доріг.

Формування, визначення порядку використання і розпорядження державними фондами матеріалів інженерно-геологічних вишукувань здійснюють органи архітектури і містобудування виконавчої влади або місцевого самоврядування (якщо це право їм делеговано), а відомчими фондами матеріалів інженерно-геологічних вишукувань -територіальними вишукувальними організаціями.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, яке не пов'язане з видобутком корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду відповідно до Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин (постанова Кабінету Міністрів від 21.02.95 № 134).

У технічному завданні на інженерно-геологічні вишукування для будівництва, яке складається замовником, при викладанні відомостей про характер проектованих об'єктів будівництва (будівель і споруд)для забезпечення розробки прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов досліджуваної території, необхідно на додачу до вимог СНиП 1.02.07-87 "Инженерные изыскания для строительства", наводити дані про техногенні навантаження на геологічне середовище.

Примітка - Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань є невід'ємною частиною договірної документації (контракту). Програма вишукувань як внутрішній документ організації, що виконує вишукувальні роботи, включається до складу договору (контракту) за вимогою замовника.

До складання технічного завдання і програми на інженерно-геологічні вишукування у складних природних умовах слід залучати (за необхідності) спеціалізовані або науково-дослідні організації, що беруть участь у складанні прогнозу змін інженерно-геологічних умов на даному об'єкті.

У програмі вишукувань слід встановлювати склад і об'єми інженерно-геологічних робіт на основі технічного завдання замовника, виходячи з етапу передпроектних робіт або стадії проектування (проект, робоча документація), виду будівництва, типу будівель і споруд, їх призначення, площі досліджуваної території, ступеню її вивченості і складності інженерно-геологічних умов.

Складання припису замість програми інженерно-геологічних вишукувань допускається при проведенні вишукувань для обґрунтування проектування будівель і споруд II та III рівнів відповідальності (ГОСТ 27751-88) в простих інженерно-геологічних умовах, а також при виконанні окремих видів інженерно-геологічних робіт.

Виконання інженерно-геологічних вишукувань без програми вишукувань або припису не допускається.

Програма вишукувань (припис) є основним документом при проведенні вишукувальних робіт, при внутрішньому контролі якості, прийманні матеріалів вишукувань, а також при експертизі технічних звітів.

При комплексному проведенні вишукувальних робіт програму інженерно-геологічних вишукувань слід ув'язувати з програмами інших видів вишукувань (зокрема, інженерно-екологічних) для запобігання дублювання окремих видів робіт (буріння, відбору зразків тощо).

Засоби вимірювань, які використовуються при проведенні інженерно-геологічних вишукувань повинні бути атестовані і повірені згідно з вимогами нормативних документів (ГОСТ 8.002-86, ГОСТ 8.326-78 ).

Організації, що виконують інженерно-геологічні вишукування для будівництва, повинні вести облік засобів вимірювань, які підлягають повіркам у встановленому порядку.

При виконанні інженерно-геологічних вишукувань повинні дотримуватись вимоги нормативних документів з охорони праці, умов дотримання пожежної безпеки й охорони оточуючого природного середовища (ГОСТ 12.0.001-82).

3.1.3. Основні визначення і категорії

Штучні об'єкти, у тому числі і споруди, завжди взаємодіють з ділянкою природного середовища, що їх оточує. Існування взаємодії між штучними і природними об'єктами потребують спільного розгляду взаємодіючих об'єктів як складних тіл (систем), які називають природно-технічні екосистеми (ПТЕ).

Геологічне середовище - верхня частина літосфери, що є багатокомпонентною динамічною системою (гірські породи, гази, підземні води, фізичні поля - теплові, гравітаційні, електромагнітні тощо), в межах якої здійснюється інженерно-господарська (у тому числі інженерно-будівельна) діяльність.

Геологічний процес - зміна стану компонентів геологічного середовища у часі і у просторі під впливом природних факторів.

Інженерно-геологічний процес - зміна стану компонентів геологічного середовища у часі і у просторі під впливом техногенних факторів.

Інженерно-геологічні умови - сукупність характеристик компонентів геологічного середовища досліджуваної території (рельєфу, складу і стану гірських порід, умов їх залягання і властивостей, включаючи підземні води, геологічних і інженерно-геологічних процесів і явищ), які вливають на умови проектування і будівництва, а також на експлуатацію інженерних споруд відповідного призначення.

Техногенні впливи - статичні і динамічні навантаження від будівель і споруд, підтоплення і осушення територій, забруднення ґрунтів, виснаження і забруднення підземних вод, а також фізичні, хімічні, радіаційні, біологічні та інші впливи на геологічне середовище

Сфера взаємодії (СВ) геологічного середовища зі спорудою являє собою інженерно-геологічне тіло (області літосфери), яке знаходиться під спорудою (вміщує її), де змінюється протікання природних геологічних процесів і розвиваються інженерно-геологічні процеси. Ці інженерно-геологічні процеси можуть відбуватись при взаємодії геологічного середовища з:

наземними спорудами,

підземними спорудами і гірничими виробками,

відкритими будівельними виробками, котлованами, кар'єрами,

свердловинами,

штучними водоймами і водостоками.

Інженерно-геологічним тілом називають деякий об'єм геологічного середовища, конфігурацію і розміри якого встановлюють згідно з критеріями, що визначаються її властивостями, а також вимогами розрахунків інженерно-геологічних процесів, які проводяться при проектуванні споруд. Інженерно-геологічні тіла виділяються тільки на основі даних інженерно-геологічної розвідки і тільки відповідно до задач проектування конкретної споруди. Класифікація інженерно-геологічних тіл наведена у таблиці 3.1.

Розрахункова схема - вертикальний переріз зони сфери взаємодії, проведений у напрямку, що потребують умови розрахунку інженерно-геологічного процесу, на якому показані:

границі зони і розрахункових елементів, розрахункові значення показників властивостей ґрунтів;

потрібні для розрахунку гідрогеологічні дані (рівень ґрунтових вод);

технічні дані про споруду (глибина закладання, контури виїмки тощо).

Інженерно-геологічна інформація - відомості про структуру і властивості геологічного середовища і процесах його руху, які відбираються і використовуються для оцінки її сучасного стану і прогнозу взаємодії з іншими середовищами (атмосферою, поверхневою гідросферою, біосферою), у тому числі зі штучним середовищем (споруди та інші продукти людської діяльності).

Таблиця 3.1

Класифікація інженерно-геологічних тіл

Тіла	Визначення	Основний принцип виділення
Інженерно-геологічнийелемент (ІГЕ)	Інженерно-геологічне тіло, що представлене однією гірською породою, статистично однорідне по деякому показнику властивостей, який вибирається у кожному конкретному випадку, виходячи з вимог розрахунку споруди; об'єм і конфігурацію тіла встановлюють, враховуючи геологічні дані і дані про тип і технічні характеристики споруд	Статистична однорідність тіла за показником, що використовується в розрахунках
Розрахунковий елемент (РЕ)	Інженерно-геологічне тіло, представлене однією або різними гірськими породами, для якого за умовами розрахунку допускається узагальнення значень показника, що характеризує ІГЕ або прийняття показника одного ІГЕ, що його складають	Можливість прийняття за умовами розрахунку одного значення показника для інженерно-геологічного тіла
Зона сфери взаємодії (ЗСВ)	Інженерно-геологічне тіло, всередині границь якого в результаті взаємодії геологічного середовища зі спорудою розвивається переважно один інженерно-геологічний процес, який враховується при проектуванні споруди	Розвиток одного інженерно-геологічного процесу, що враховується при проектуванні споруди
Сфера взаємодії геологічного середовища зі спорудою (СВ)	Інженерно-геологічне тіло, всередині границь якого в гірських породах і підземних водах під впливом будівництва або експлуатації споруди змінюється течія природних геологічних процесів і розвиваються інженерно-геологічні процеси	Взаємодія геологічного середовища зі спорудою
Область взаємодії геологічного середовища з комплексом	Інженерно-геологічне тіло, всередині якого сфери взаємодії окремих споруд межують одна з другою або перетинаються	Взаємодія геологічного середовища з групою споруд

3.1.4. Оцінка складності інженерно-геологічних умов

При плануванні інженерно-геологічних вишукувань склад і об'єми робіт (кількість лабораторних і польових випробувань ґрунтів, кількість точок спостережень при інженерно-геологічних зйомках, співвідношення між числом бурових свердловин і гірничих виробок тощо) призначаються залежно від категорії складності інженерно-геологічних умов, які регламентуються нормативами і довідковою літературою.

У наш час оцінка складності інженерно-геологічних умов - деякої області геологічного середовища певної території полягає у встановленні її категорії. За ступенем складності виділяють три категорії інженерно-геологічних умов -1, II і III. Іноді, наприклад, при будівництві підземних споруд встановлюють дві категорії - прості і складні інженерно-геологічні умови.

Категорію складності інженерно-геологічних умов слід встановлювати, враховуючи вплив на прийняття основних проектних рішень за сукупністю окремих факторів:

геоморфологічні умови,

геологічні у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем,

гідрогеологічні у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем,

геологічні та інженерно-геологічні процеси, що негативно впливають на умови будівництва й експлуатації будівель і споруд,

специфічні ґрунти у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем,

техногенні впливи і зміни освоєних територій.

Згідно зі СНиП 1.02.07-87 категорію складності інженерно-геологічних умов слід встановлювати згідно з обов'язковим додатком 10 (таблиця 3.2.).

Категорії складності інженерно-геологічних умов

Таблиця 3.2

Фактори	І (проста)	II (середньої складності)	III (складна)
Геоморфоло-гічні умови	Майданчик (ділянка) в межах одного геоморфологічного елемента. Поверхня горизонтальна, нерозчленована	Майданчик (ділянка) в межах декількох геоморфологічних елементів одного генезису. Поверхпохила, слабо розчленована	Майданчик (ділянка) в межах декількох геоморфологічних елементів різного генезису. Поверхня сильно розчленована
Геологічні у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем	Не більше двох різних за літологією шарів, що залягають горизонтально або слабо похило (похил не більше ОД). Потужність витримана за простяганням. Незначний ступінь неоднорідності шарів за показниками властивостей грунтів, що закономірно змінюються у плані і за глибиною. Скельні грунти залягають з поверхні або перекриті мало-потужним шаром нескельних грунтів	Не більше чотирьох різних за літологією шарів, що залягають похило або з виклинюванням. Потужність змінюється закономірно. Суттєва зміна характерристик властивостей грунтів у плані або за глибиною	Більше чотирьох різних за літологією шарів. Потужність різко змінюється. Лінзоподібне залягання шарів. Значний ступінь неоднорідності за показниками властивостей Грунтів, що змінюються у плані або за глибиною. Скельні грунти мають сильно розчленовану покрівлю и перекриті нескельними грунтами. Єрозломи різного порядку
Гідрогеологічні у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем	Підземні води відсутні або є один витриманий горизонт підземних вод з однорідним хімічним складом	Два і більше витриманих горизонтів підземних вод, місцями з неоднорідним хімічним складом або такі, що мають напір і містять забруднення	Горизонти підземних вод не витримані за простяганням і потужністю з неоднорідним хімічним складом або різноманітним забрудненням. Місцями складне чергування водоносних и водотривких порід. Напори підземних вод і їх гідравлічний зв'язок змінюються за простяганням
Геологічні і інженерно-геологічні процеси, що негативно впливають на умови будівництва і експлуатації будівель і споруд	Відсутні	Мають обмежене поширення і (або) суттєво не впливають на вибір проектних рішень, будівництво й експлуатацію об'єктів	Мають широке поширення і (або) оказують вирішальний вплив на вибір проектних рішень, будівництво і експлуатацію об'єктів
Специфічні грунти у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем	Відсутні	Мають обмежене поширення і (або) суттєво не впливають на вибір проектних рішень, будівництво й експлуатацію об'єктів	Мають широке поширення і (або) оказують вирішальний вплив на вибір проектних рішень, будівництво і експлуатацію об'єктів
Техногенні впливи і зміни освоєних територій	Незначні і можуть не враховуватись при інженерно-геологічних вишукуваннях і проектуванні	Не оказують суттєвого впливу на вибір проектних рішень і проведення інженерно-геологічних вишукувань	Оказують суттєвий вплив на вибір проектних рішень і ускладнюють проведення інженерно-геологічних вишукувань в частині збільшення їх складу і об'ємів робіт

Примітка - Категорії складності інженерно-геологічних умов слід встановлювати за сукупністю факторів, що вказані у таблиці. Якщо який-небудь окремий фактор відноситься до більш високої категорії складності і є визначним при прийняті основних проектних рішень, то категорію складності інженерно-геологічних умов слід встановлювати за цим фактором. У такому випадку повинні бути збільшені об'єми або додатково передбачені тільки ті види робіт, які необхідні для забезпечення вияснення впливу на проектовані будівлі і споруди саме цього фактора.

3.1.5. Задачі інженерно-геологічних вишукувань на різних стадіях і етапах проектування

При проведенні інженерно-геологічних вишукувань на різних етапах господарської діяльності (планування, проектування, будівництво, експлуатація та ліквідація або консервація споруд) об'єми інженерно-геологічних робіт і їх розміщення різні.

В міру переходу від одного етапу до другого змінюються умови інженерної задачі і, отож, вимоги до інженерно-геологічної інформації, що забезпечує її рішення. На більш пізніх етапах потрібна інформація про властивості геологічного середовища меншого об'єму (район досліджень, будівельний майданчик, границі передбачуваної сфери взаємодії), менш повна за переліком властивостей геологічного середовища, але більш точна і забезпечена більш високою надійною імовірністю. Різниця характеру інженерно-геологічної інформації визначає різні методи її отримання, різні об'єми інженерно-геологічних робіт і їх просторове розміщення.

Проведення інженерно-геологічних вишукувань в повному їх комплексі слугує обгрунтуванню проектних розробок, що виконуються на відповідних етапах (стадіях) освоєння і використання території:

розробка передпроектної документації,

розробка проектної документації,

будівництво (реконструкція) підприємств, будівель і споруд,

експлуатація підприємств, будівель і споруд,

ліквідація (консервація) підприємств, будівель і споруд.

Задачі інженерно-геологічних вишукувань на різних стадіях і етапах проектування такі:

1. Інженерно-геологічні вишукування для розробки передпроектної документації повинні забезпечити обґрунтування технічної можливості й економічної доцільності будівництва об'єкта в інженерно-геологічних умов території (району, майданчика, траси), що розглядається; та порівняння можливих варіантів розташування об'єкта і вибір з них оптимального. Вони проводяться:

при складання генеральних схем розвитку і розміщення виробничих сил галузей, комплексної оцінки і використання територій, прийняття принципових рішень за розміщенням об'єктів будівництва (району, пункту) і напрямками магістральних транспортних та інженерних комунікацій, основ генеральних схем інженерного захисту від небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів;

при обґрунтуванні розробки схем енергетичного використання річки і схем використання водних ресурсі

при розробки містобудівної документації (проект районної паніровки, генеральний план, проект детальної паніровки, проект або схема забудови);

при розробки обґрунтування інвестицій у будівництво підприємств, будівель і споруд.

2. Інженерно-геологічні вишукування для розробки проекту забезпечують обґрунтування компоновки будівель і споруд в межах майданчика наміченого будівництва споруд та попередніх розрахунків основ, які потрібні для оптимізації розміщення споруд з урахуванням архітектурно-планувального рішення (технологічної схеми промислового комплексу) і властивостей геологічного середовища, до нижньої границі сфери її взаємодії.

3. Інженерно-геологічні вишукування для розробки робочої документації дають аргументацію розробки остаточних об'ємно- планувальних рішень, розрахунків основ, фундаментів і конструкції! проектованих будівель. Всі роботи ведуть всередині границі передбаченої сфери взаємодії геологічного середовища зі спорудою Об'єм, конфігурація і структура сфери взаємодії визначаються характеристиками проектованої споруди і властивостями геологічного середовища. Тобто розміщення інженерно-геологічних робіт (гірничо бурових, спеціальних, випробувань тощо) в цьому випадку підпорядковано конструктивним міркуванням. В результаті виконання робіт повинна бути отримана інформація, необхідна і достатня для остаточних розрахунків основи, достатня для складання розрахункової схеми. Внаслідок цього пункти отримання інформації (гірничо-бурові роботи, польові випробування ґрунтів, інженерно-геологічнс випробування тощо) розміщають за розрахунковими перерізами, осями і контурами споруд, на місцях розташування майбутніх фундаментів Таке розміщення робіт дозволяє отримувати інформацію, необхідну для складання розрахункової схеми.

4. Інженерно-геологічні вишукування в період будівництва будівель і споруд забезпечують геотехнічний контроль та авторський нагляд вишукувальної організації. Вони зосереджуються у межах розгортання сфери взаємодії: в будівельних виїмках і на прилеглій ділянці будівництва території, на якій можуть виникнути інженерно-геологічні процеси. Роботи розміщують, керуючись конструктивними міркуваннями і враховуючи властивості геологічного середовища, що взаємодіє зі знаряддями праці, з будівельними виїмками, частинами споруд тощо.

5. Режимні інженерно-геологічні спостереження, які проводяться в процесі експлуатації споруд, розміщують, враховуючи структуру сфери взаємодії: мережа режимних спостережень повинна відповідати будові сфери, а склад спостережень - відображувати членування сфери на зони і, отже, інженерно-геологічні процеси, які враховуються при розробці заходів, що забезпечують оптимальне управління природно-технічною геосистемою (ПТГ).

6.Інженерно-геологічні вишукування для ліквідації (консервації) будівель і споруд повинні забезпечити обґрунтування технічної можливості ліквідації (консервації) і екологічної безпеки навколишнього середовища. Пункти отримання інформації розміщують у межах існуючих споруд.

3.1.6. Структура інженерно-геологічної інформації

Планування і проектування природно-технічних геосистем (ПТГ) потребує різноманітної вихідної інформації, яку можна поділити на дві групи. В першу групу входить інформація соціального і господарського характеру, яка використовується у планах економічного і соціального розвитку, в схемах розвитку і розміщення галузей економіки. Цю інформацію умовно можна назвати економічною. До другої групи належить інформація про природні умови і ресурси (про кліматичні і гідрологічні умови, рельєф, геологічні, у тому числі і інженерно-геологічні умови). При позастадійних проробках і плануваннях та на початкових стадіях проектування ПТГ головна роль належить економічній інформації.

Вона визначає вид господарського використання території, основні характеристики майбутніх ПТГ, приблизне розміщення будівель та споруд. В міру деталізації процесу проектування все більшої ваги набуває інформація про природні умови, а після вибору будівельного майданчика визначальною стає інженерно-геологічна інформація, отримана у процесі інженерно-геологічних вишукувань. Вона визначає компонування споруд на майданчику, їх тип, основні риси конструкції і структуру майбутньої ПТГ. При будівництві й експлуатації ПТГ також використовують інженерно-геологічну інформацію відповідно для корегування робочих креслень і способів ведення будівельних робіт і для оптимізації процесу управління функціонування ПТГ.

Продуктом будь-яких геологічних досліджень, а значить і інженерно-геологічних, є інженерно-геологічна інформація про літосферу, її структуру, властивості, процеси її розвитку.

Дані про властивості інженерно-геологічних умов деякої території (точніше області геологічного середовища у межах території) взаємопов'язані, взаємообумовлені процесом її геологічного розвитку, до якого входять сучасні тектонічні, фізико-географічні та техногенні процеси. Ці дані у сукупності складають систему знань про властивості досліджуваної області геологічного середовища, які являються компонентами інженерно-геологічних умов.

Інженерно-геологічна інформація є досить дорогою (до 1-2% от вартості ПТГ).

За часом отримання інженерно-геологічна інформація поділяється на нагромаджену (ретроспективну) і оперативну інформацію.

Нагромаджена інформація - це інформація, яка отримана в результаті проведених раніше геологічних робіт, і яка міститься в літературі, архівах та в інформаційно-пошукових системах (ІПС). Для неодноразового використання нагромадженої інформації окрім традиційних фондів (архівів) створюються банки інженерно-геологічної інформації.

Оперативну інформацію отримують у процесі виробничих інженерно-геологічних робіт (вишукувань) або наукових досліджень.

Нагромаджена і оперативна інформація поділяється на кількісну і якісну. Практично всі властивості геологічного середовища можна представити у кількісній формі. Але не завжди бажано переводити якісну інформацію у кількісну. Перевід нерідко супроводжується втратою частини інформації, а крім того, для рішення інженерної задачі часто потрібна саме якісна інформація (наприклад, дані про генезис порід або їх вік). Відношення між якісною і кількісною інженерно-геологічною інформацією змінюється в міру деталізації інженерно-геологічних робіт. На перших етапах вишукувань переважає якісна інформація, а на наступних етапах, особливо при проведенні інженерно-геологічних робіт на будівельному майданчику, на місці розміщення споруди і в ході її будівництва, більшого значення набуває кількісна інформація.

У часовому відношенні інженерно-геологічну інформацію можна поділити на інформацію сингулярного і режимного характеру.

Сингулярна інженерно-геологічна інформація - це відомості про структуру і властивості геологічного середовища, про прояви екзогенних процесів на момент проведення інженерно-геологічних робіт. Сингулярну інформацію отримують в процесі інженерно-геологічної зйомки, розвідки та інших разових (сингулярних) робіт.

Інформація режимного характеру це відомості про стан геосистеми в різні моменти часу, про зміни структури і властивостей геологічного середовища, про екзогенні геологічні (включаючи інженерно-геологічні) процеси. Таку інформацію можна отримати тільки у ході спостережень за режимом руху геологічного середовища (наприклад, спостереження за режимом осідання споруди, за режимом переформування берега водосховища, тощо).

За формою представлення інженерно-геологічна інформація поділяється на: описову (текстова частина звітів, висновків); графічну (карти, розрізи, графіки, номограми); цифрову (показники властивостей геологічного середовища, параметри стану геосистеми тощо); аналітичну (аналітичні вирази взаємозв'язку властивостей геологічного середовища, екзогенних процесів, функції і поля геологічних параметрів за координатами простору - і за часом).

3.1.7. Методи отримання інженерно-геологічної інформації

Для отримання, нагромадження, збереження і обробки інженерно-геологічної інформації використовують різні методи, які доцільно поділити на:

методи отримання інформації,

методи нагромадження, збереження і обробки інформації.

Згідно з характером інформації (оперативна, нагромаджена) методи отримання інформації поділяють на:

методи отримання оперативної інформації;

методи отримання нагромадженої інженерно-геологічної інформації.

У практиці інженерно-геологічних досліджень геологічне середовище розглядається як незмінне у фізичному часі (переважно при рішенні питань регіональної вивченості) або як об'єкт, структура і властивості якого змінюються у фізичному часі (дослідження екзогенних геологічних процесів). Методи отримання інформації повинні відображувати квазістатичний і динамічний аспекти розгляду геологічного середовища. По відношенню до часу отримання оперативної інформації методи слід поділяти на методи отримання інформації,що відноситься до одного моменту часу, (сингулярні), і методи отримання інформації режимного характеру.

В процесі інженерно-геологічних вишукувань, які передбачають використання накопиченої та отримання оперативної інформації, необхідно:

встановити геологічну, геоморфологічну, тектонічну, гідрогеологічну будову (структуру), які визначаються просторовими відношеннями відповідних елементів;

виявити прояви екзогенних геологічних процесів, границі їх розміщення в межах району, інтенсивність розвитку;

визначити деякі властивості геологічного середовища і виявити загальні закономірності їх просторової мінливості, достатні для порівнювальної оцінки компонентів інженерно-геологічних умов і вибору місць розміщення майбутніх споруд (майданчиків передбаченого будівництва). При цьому можливе широке використання методів екстраполяції і методу інженерно-геологічної аналогії;

для рішення перелічених питань пункти отримання інженерно-геологічної інформації в районі розміщують з таким розрахунком, щоб виявити і вивчити елементи, співвідношення яких складають геологічну, геоморфологічну, тектонічну та інші структури району, і простежити границі елементів; встановити загальні риси просторової мінливості тих властивостей геологічного середовища, які можуть вплинути на схему розвитку і розміщення виробничих сил.

При розміщенні робот необхідно керуватись правилами, які можна назвати геологічними. Вони передбачають нерегулярне розміщення робіт і полягають у такому:

кожний геоморфологічний елемент повинен бути вивчений хоча б однією виробкою. Точки спостережень і виробки слід розташувати по короткій осі, що перетинає геоморфологічні елементи (поперек долини річки, схилу);

для уточнення співвідношення геологічних тіл, що складають різні геоморфологічні елементи, виробки слід розміщувати в місцях сполучення елементів:

створи пунктів отримання інформації (точок спостережень, виробок, точок геофізичних вимірювань) слід орієнтувати впоперек залягання порід;

при вивченні геологічних об'єктів, що мають у плані витягнуту форму (річкових долин, ярів тощо), створи виробок слід орієнтувати по короткій осі геологічних тел;

точки спостережень і виробки розміщують у місцях прояву екзогенних геологічних процесів (областях з несталою структурою);

пункти отримання інформації (виробки, місця геофізичних вимірювань) слід розташовувати: впоперек зон тектонічних порушень і зон тріщинуватості;

для попередньої оцінки геологічної будови території, приналежної до одного геоморфологічного елемента і позбавленої природних відслонень, виробки слід розташовувати по двох взаємно перпендикулярних створах, орієнтованих за головними напрямками мінливості.

Під час проведення інженерно-геологічних вишукувань звичайно використовують загальногеологічні (наземні і аеровізуальні спостереження, гірничі і бурові роботи тощо) та спеціальні методи. Нарешті за характером оцінки властивостей середовища - компонентів інженерно-геологічних умов методи доцільно поділяти на прямі і непрямі. Прямими методи, які дозволяють безпосередньо фіксувати, оцінувати, вимірювати властивості геологічного середовища, непрямими методами отримують непрямі дані, на їх основі яких можна оцінювати компоненти інженерно-геологічних умов.